завдання тилу;

- строки заправки техніки підрозділів бригади пальним;

- розміри і строки створення запасів матеріальних засобів у підрозділах і на складах бригади;

- порядок евакуації поранених і хворих з підрозділів тилу;

- строки доповіді командиру рішення на тилове забезпечення;

- строки затвердження плану тилового забезпечення бригади в обороні;

3) установлений вищім командуванням порядок тилового забезпечення бригади;

- райони та час розміщення органів тилу АК;

- сили і засоби, виділені для посилення бригадного тилу, час і райони їх прибуття;

- військово-автомобільна дорога АК;

- розміри та строки створення запасів матеріальних засобів по службах тилу;

- норми витрат матеріальних засобів по службах тилу;

- порядок евакуації поранених та хворих з підрозділів тилу;

- організація евакуації та ремонту техніки тилу;

4) умови взаємодії з тилом інших з’єднань:

- використання місцевих ресурсів;

- захист, оборона, охорона і маскування тилу;

- підготовка та утримання шляхів підвозу та евакуації.

5) час готовності тилу.

1. Організація спеціальної підготовки молодших спеціалістів тилу

військової частини, основні завдання та специфічні особливості

її проведення

Спеціальна підготовка молодших спеціалістів тилу проводиться на планових заняттях в підрозділах, на навчальних зборах у масштабі з’єднання (гарнізону), військової частини, а для малочисельних спеціальностей – начальниками служб тилу безпосередньо на робочому місці.

Основним завданням спеціальної підготовки є:

1) навчання молодших спеціалістів тилу досконально володіти дорученою технікою;

2) удосконалення практичних навичок молодших спеціалістів по утриманню матеріальних засобів експлуатації і ремонту технічних засобів служб тилу;

3) удосконалення вмінь злагоджено діяти у складі підрозділу і частини тилу при забезпеченні військ в бою.

Організація спеціальної підготовки молодших спеціалістів має ряд особливостей:

- наявність великої кількості малочисельних спеціальностей в однієї частини, які потребують навчання по різним програмам;

- необхідність виконання програмних тем спеціальної підготовки в умовах повсякденної роботи підрозділів тилу по забезпечення повсякденного життя і військових частин.

Спеціальна підготовка планується і проводиться 2 дні на тиждень по 6 годин. Тривалість навчального часу 50 хв.

Збори молодших спеціалістів здійснюється у масштабі:

- з’єднання (гарнізону) – кухарів (2 збори на рік по 5-6 днів); робітників підсобного господарства – (1 збір на рік по 2-3 дні), хлібопекарні – (2 збори на рік по 3-5 днів);

- військової частини – старшин підрозділів (2 рази на рік по 3 дні) і нештатних кравців, шевців, перукарів (1 збір на рік по 2-3 дні).

1. Заходи по захисту військового тилу в бою від зброї масового

ураження та їх зміст

Захист від зброї масового ураження включає комплекс заходів, основними з яких є: розосередження сил та засобів тилу, їх маскування і періодична зміна районів розміщення тилових пунктів управління і підрозділів тилу; інженерне обладнання районів розміщення органів тилу використання захисних та маскуючих властивостей місцевості; попередження частин (підрозділів) тилу про безпосередню загрозу і початок застосування противником зброї масового ураження; оповіщення їх про радіоактивне, хімічне, бактеріологічне (біологічне) зараження місцевості, атмосфери і про райони пожеж, завалів, руйнувань та затоплень; протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні та ветеринарні заходи; дозиметричний, хімічний і бактеріологічний (біологічний) контроль зараження особового складу та техніки тилу, запасів матеріальних засобів, їжі, води; виявлення наслідків застосування противником зброї масового ураження по підрозділам тилу; забезпечення безпеки особового складу тилу під час дій в зонах зараження і в районах пожеж, руйнувань та затоплень; ліквідація в частинах (підрозділах) тилу наслідків застосування противником зброї масового ураження. Заходи щодо захисту тилу від зброї масового ураження плануються, організовуються і здійснюються у повному обсязі при підготовці та веденні бойових дій, як із застосуванням, так і без застосування зброї масового ураження.

32. Оборона військового тилу при розміщенні на місцевості (в районі) і при переміщенні

Оборона військового тилу організується від наземного і повітряного противника

Наземна оборона підрозділів військового тилу організується з метою відбиття нападу противника, збереження боєздатності підрозділів тилу і забезпечення виконання ними завдань.

Оборона організується з заняттям районів.

Оборона включає:

- бойовий розрахунок особового складу;

- систему вогню;

- обладнання в інженерному відношенні оборонних позицій.

Вона передбачає проведення слідуючих заходів:

- організацію кругового спостереження і сповіщення;

- визначення порядку збору особового складу по бойовій тривозі;

- назначення підрозділів по бойовому розрахунку в тому числі і резерву встановлення кордонів відповідальності за оборону районів;

- підготовку на кожному об’єкті тилу системи оборонних споруд і вогню;

- широке використання рельєфу місцевості для створення перешкод просуванню противнику;

устрій протитанкових і протипіхотних загороджень на загрожуючих напрямках.

На найбільш ймовірних напрямках нападу противника завчасно підготовлюються опорні пункти (позиції), обладнані окопами, щілинами і ходами сполучення. На кожний розрахунковий взвод (відділення) підготовлюється до 2-3 опорних пунктів (позицій).

Оборона ведеться в основному силами і засобами підрозділів тилу, а також у взаємодії з бойовими та іншими підрозділами. В необхідних випадках розпорядженням командира оборона підрозділів тилу може підсилюватись силами бойових підрозділів.

Протиповітряна оборона організується в загальній системі протиповітряної оборони з’єднання (частини).

33. Порядок підготовки та проведення тактико-спеціального заняття з підрозділами тилу.

Тактико-спеціальне заняття – це заняття з групою навчаємих у складі штатного підрозділу тилу або функціонального підрозділу. Воно проводиться на фоні єдиної тактико-тилової обстановки з метою заслуховування особового складу одержаних знань і навичок в умовах, наближених до бойової обстановки, закріплення початкових навичок з загальновійськової і спеціальної підготовки, завершення початкового залагодження підрозділів тилу. План проведення тактико-спеціального заняття розробляється в робочому зошиту або на схемі (карті) і включає: вихідні дані (тему, навчальні цілі і навчальних питання, склад навчаємих, час проведення заняття); тактико-тилову обстановку; заходи, які проводяться керівником заняття і дії навчаємих; матеріальне забезпечення заняття; сигнали оповіщення та інші.

Тема, навчальні питання, час проведення заняття визначаються Програмою бойової підготовки, планом бойової підготовки частини, а також розкладом занять підрозділів тилу.

Навчальні цілі заняття визначаються окремо для солдат, сержантів, прапорщиків і в цілому підрозділу.

Навчальні питання керівник визначає з урахуванням тематики, що включена до плану бойової підготовки.

Визначив навчальні питання і зробивши розрахунок часу, керівник розроблює на схемі тактико-тилову обстановку, згідно з нею вибирає район заняття і проводить його рекогносцировку.

В графічній частині плану наноситься тактико-тилова обстановка, вихідні положення навчаємого підрозділу, послідовність його дій при відпрацюванні навчальних питань на даній ділянці місцевості і в зазначений час.

Розроблений план проведення доповідається безпосередньому начальнику на затвердження за 2-3 дні до початку заняття.

34. Порядок розміщення та переміщення тилу в бою. Вимоги до районів розміщення тилу

Порядок розгортання тилу встановлюється командирами з’єднань (частин).

Розгортання та дії частин (підрозділів) тилу здійснюється, як правило, в межах смуг (районів) бойових дій тих з’єднань (частин, підрозділів), до складу яких вони входять.

При цьому бригадний, батальйонний тил та тил дивізіонів є елементом бойових порядків відповідних бригад, батальйонів, дивізіонів.

Ліворуч і праворуч вони обмежуються розмежувальними лініями з сусідами, з тилу – тиловими межами. Глибина тилових смуг встановлюється в залежності від їх завдань, бойових порядків та побудови оборони, характеру місцевості, наявності та стану доріг, інших умов конкретної обстановки. Вона може досягати 35-40 км від переднього краю оборони, а при маневреній обороні – до 50-60 км.

Якщо за умовами обстановки частини (підрозділи) тилу необхідно розмістити за межами смуги (району) дій з’єднань (частин), райони (місця) їх розміщення призначаються старшим начальником.

За необхідності наближення сил та засобів тилу до частин і підрозділів, які забезпечуються, виведення їх з під ударів противника та в інших випадках здійснюється переміщення частин (підрозділів) тилу та запасів матеріальних засобів. Воно повинне організовуватися так, щоб забезпечувались безперервність підвозу частинам (підрозділам) матеріальних засобів та виконання інших завдань тилу.

Порядок та час переміщення підрозділів тилу визначаються заступником командира з тилу згідно з вказівками командира. Про переміщення тилу у новий район заступник командира з тилу доповідає командиру чи начальнику штабу з’єднання (частини), вищестоящому заступнику командувача (командира) з тилу, а також інформує заступника командира з озброєння, начальників родів військ і служб з’єднання (частини) та нижчим по інстанції заступників командирів з тилу (командирів батальйонів, дивізіонів).

Райони розміщення підрозділів тилу повинні відповідати слідуючим вимогам:

- наявність маскуючих та захисних властивостей місцевості;

- наявність під’їзних доріг до об’єктів тилу;

- наявність джерел постачання придатної для використання води;

- відсутність зон зараження радіоактивними, отруйними та бактеріологічними речовинами;

- райони повинні відповідати санітарно-епідеміологічним вимогам.