Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Коли усе в тумані життєвому
ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ Гей, вдарте в струни, кобзарі, Натхніть серця піснями! Вкраїнські прапори вгорі — Мов сонце над степами...
Гей, рясно всипте цвітом шлях, У дзвони задзвоніте! Вкраїнське військо на полях Йде, славою повите.
Дзвенять слова мов у сріблі Братерськії, веселі. А десь на морі кораблі Розбилися об скелі...
Земля схотіла жити знов — Шумлять потужно ріки. Благословіть ви чесну кров, Хвала борцям навіки!
Хвала борцям, що на зорі Лягли в холодні ями. Гей, вдарте в струни, кобзарі, Натхніть серця піснями!
НА АСКАЛЬДОВІЙ МОГИЛІ
На Аскольдовій могилі Поховали їх - Тридцять мучнів українців Славних, молодих...
На Аскольдовій могилі Український цвіт! - По кривавій по дорозі Нам іти у світ.
На кого посміла знятись Зрадницька рука? Квітне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка...
На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! - Понад усе вони любили Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті З славою святих. - На Аскольдовій могилі Поховали їх.
АРФАМИ, АРФАМИ Арфами, арфами — золотими, голосними обiзвалися гаï Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квiтами-перлами Закосичена.
Думами, умами — наче море кораблями, переповнилась блакить Нiжнотонними: Буде бiй! Вогневий! Смiх буде, плач буде Перламутровий...
Стану я, гляну я — скрiзь поточки, як дзвiночки, жайворон як золотий З переливами: Йде весна Запашна, Квiтами-перлами Закосичена. Любая, милая — чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай Там за нивами: Ой одкрий Колос вiй! Смiх буде, плач буде Перламутровий...
КОЛИ УСЕ В ТУМАНІ ЖИТТЄВОМУ Коли усе в тумані життєвому Загубиться і не лишить слідів, Не хочеться ні з дому, ні додому, Бо й там, і там огонь давно згорів, —
В тобі, мистецтво, у тобі одному Є захист: у красі незнаних слів, У музиці, що вроду, всім знайому, Втіляє у небесний перелив;
В тобі, мистецтво, — у малій картині. Що більша над увесь безмежний світ! Тобі, мистецтво, і твоїй країні Я шлю поклін і дружній свій привіт.
Твої діла — вони одні нетлінні, І ти між квітів найясніший квіт.
|