Основні теоретичні відомості. Для створення інтерференційної картини в роботі використовується біпризма Френеля (рис

Для створення інтерференційної картини в роботі використовується біпризма Френеля (рис. 11, а), яка утворюється двама однаковими призмами з малими заломними кутами (порядку 95¢), з’єднаними основами. Уявні когерентні джерела та виникають внаслідок заломлення світла із вузької шілини S, паралельної ребру біпризми.

Центри випромінювання та , що йдуть від одного початкового джерела і випромінюють коливання з постійною різницею фаз, є когерентними.

Світлові пучки від джерел та перекриваються (ця область заштрихована) й інтерферують.

На рис. 11, б та - ті самі джерела; d - відстань між ними; l - відстань від джерел до екрана.

Із геометричних міркувань дістанемо

(4.1)

Віднімемо від другого рівняння перше:

r₂² – r₁² = 2dx,

(r₂ – r)(r₁ + r₂) = 2dx. (4.2)

Відстань між джерелами d набагато менша за відстань l між площиною екрана та площиною, в якій лежать джерела та (d < < l). Тоді можна вважати, що

r₁ + r₂» 2 l. (4.3)

Підставивши (4.3) в (4.2) і позначивши r₂ – r₁ = D, дістанемо

. (4.4)

Використавши умову максимуму інтерференції, можна знайти координати х_max тих точок екрана, інтенсивність світла в яких найбільша:

(m = 0; ±1; ±2). (4.5)

Відстань між сусідніми максимумами

, (4.6)

звідки довжина світлової хвилі

. (4.7)

Якщо використати джерело монохроматичного світла, то на екрані буде інтерференційна картина у вигляді темних і світлих смуг. В центрі картини буде максимум (точка 0), який називається максимумом нульового порядку (m = 0). По обидва боки від нього розмістяться максимуми першого (m = ±1) і наступних порядків.

Потрібне устаткування: оптична лава, джерело світла, регульована щілина із світлофільтром, біпризма Френеля, телелупа із вимірювальним пристроєм (мікрометром), дві насадки на телелупу (0, 5^х та 10^х), лінійка.