Пит.54. Комплексний вплив екологічних чинників. Закон сумісного впливу природних чиників. Коливальний режим екологічних чинників

Екологічні фактори(чинники) впливають на біо- і екосистеми різного рівня організації не ізольовано, а у комплексі з іншими ЕФ. Вивчаючи вплив температури на різні параметри росту рослин, ми не можемо нехтувати вологістю, рівнем освітленості і концентрації біогенів. Адже одна і та ж температура спричинює часто протилежний ефект в залежності від вологості. Варто мати на увазі, що при вивчення впливу окремих ЕФ на живі організми однофакторний аналіз себе давно вже вичерпав. І навіть у тих випадках, коли вивчається нібито вплив одного якогось фактору, треба мати на увазі, що тлумачення результатів таких досліджень можливе лише для умов даного експерименту (вологості, рівня освітленості тощо).

Вивчення комплексного впливу екологічних факторів пов’язано з ім’ям Мітчерліха і його послідовника Бауле. Вивчаючи вплив фізичних (освітленість, температура і вологість грунту та ін.) і хімічних (вміст елементів мінерального живлення, кислотність тощо) факторів на врожайність сільськогосподарських культур в умовах Східної Прусії,

Мітчерліх встановив “закон фізіологічних взаємозв’язків” (Mitscherlich, 1909), який згодом було перейменовано в “закон сумісної дії факторів” (Baule, 1918). Суть закону полягала в тому, що величина врожаю залежала не лише від якого-небудь (хай навіть лімітуючого) фактора, а від усієї сукупності факторів одночасно.

Праці Мітчерліха і його послідовників помітно стимулювали вивчення багатофакторних залежностей у сільському господарстві, екології і суміжних дисциплінах.

Коливальний режим екологічних чинників: найсприятливіші умови для організму – не фіксоване значення будь-якого фактора, а певна амплітуда й частота його коливання в певних “оптимальних“ межах. Так, при вивченні впливу температури на процеси росту гідро біонтів встановлено, що максимальний темп росту спостерігався при коливаннях температури в певних межах. (Галковская, Сущеня, 1981). Причому в усіх випадках максимальний ріст спостерігався за умов, коли організм мав могу сам вибирати собі ту чи іншу ділянку з різноютемпературою (в умовах термоградієнтного лотка).

Схожі результати отримані і при вивченні впливу змін солоності (для прісноводних риб). Виявилося, що періодичне зростання солоності води значно поліпшувало показники росту риб і ефективність використання ними раціону.

Нарешті, аналогічні результати отримані і при вивченні впливу стресової ситуації. До останнього часу вважалося (принаймні, у практиці рибного господарства), що будь-яке турбування риб призводить до зростання їхньої активності (риби метушаться, мотаються по садкам чи басейнам), при цьому у них значно зростає рівень енергетичного обміну, а відтак, як вважалося – витрати енергії, що призводить до зменшення ефективності біопродукційного процесу

Це покращує адаптаційні можливості організму