МОДУЛЬ І. Предмет, основні поняття та етапи еволюції клітинної форми життя

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………………4

МОДУЛЬ І. Предмет, основні поняття та етапи еволюції клітинної форми життя

Принципи біології й еволюції клітинних форм життя …………............................5

Клітина — елементарна одиниця життя …………………………...........................8

МОДУЛЬ ІІ. Мембранний принцип клітинної форми життя

Біомембрани клітини ……………………………………………............................12

Цитоплазма. Органели цитоплазми. Вакуолярна система ……............................15

Органели цитоплазми. Мітохондрії.…………………………….........................18

МОДУЛЬ ІІІ. Генетичні аспекти клітинної форми життя

Будова та функції ядра. Генетичний апарат клітин про- та еукаріот..................23

Інтерфазне ядро. Негенетичні структури, похідні хромосом.…...........................30

МОДУЛЬ ІV. Самовідновлення клітинних організмів

Цитоскелет...……………………………………………..……….........................36

Клітинний цикл. Мітоз ………………………………………….............................42

Клітинні основи розмноження організмів. Мейоз.................................................48

Рекомендована література ………………………………………………………....54

ВСТУП

Мета курсу «Загальна цитологія» полягає в ознайомленні студентів з основними ознаками клітинного рівня життя шляхом філогенетичного аналізу структури та функції біомембран та органоїдів.

Цитологія (від грец. kytos — осередок, клітина) — наука про клітину, отримала наукове узагальнення історично відносно нещодавно — на межі ХІХ-ХХ ст., коли вперше були об’єднані розрізнені дані про будову клітини в монографії відомого цитолога Ж.-Б. Карнуа «Біологія клітини», що вийшла в 1884 р. При вивченні клітини використовували два методологічних підходи: описово-морфологічний та експериментальний — фізіологічний. Перший методологічний підхід дозволив узагальнити дані про клітину у вигляді клітинної теорії життя на Землі, основоположниками якої були видатні вчені сучасності М. Шлейден (1838), Т. Шванн (1839), Р. Вірхов (1858). Але залишалось багато незрозумілих питань, зокрема про взаємодію окремих клітин в багатоклітинному організмі. Дана проблема була вирішена на початку ХХ ст. дослідницькими роботами вітчизняних (А. В. Румянцев, Є. М. Вермель, Д. А. Насонов, А. А. Заварзін) та зарубіжних (Г. Дріш, О. Гетвінг, Ю. Шаксель, Л. Берталанді) цитологів. Другий методологічний підхід — експериментальний, став можливим в другій половині ХХ ст. з винайденням електронного мікроскопу і залученням методів із інших галузей наук: фізики, хімії, математики, а також суміжних біологічних дисциплін: генетики, біохімії, молекулярної біології. Завдяки інтеграції з іншими науками, цитологія як наука трансформувалась в якісно новий рівень, названий клітинною біологією. Її основна мета — пізнати життєдіяльність організмів на клітинному рівні через пізнання того, як особливість структури біополімерів, морфології складових частин клітини визначає їх функцію та життєдіяльність клітини в цілому.

Виходячи з основного положення клітинної теорії — всі процеси життєдіяльності можливі лише в межах клітини, тому дисципліна «Біологія клітини» належить до фундаментальних наук біології. При цьому дискретний аналіз окремих клітинних компонентів поєднує цитологію з молекулярною біологією та генетикою. Водночас, аналіз клітини як цілісної елементарної системи живої матерії дозволяє в подальшому вивчати явища живого на тканинному, органному, системному та організменному рівнях життя.

І, врешті-решт, якщо врахувати думку міжнародної організації ЮНЕСКО, яка проголошує ХХІ ст. століттям біотехнології, то наука про клітину стає керівною серед основних наук сучасної цивілізації.

МОДУЛЬ І. Предмет, основні поняття та етапи еволюції клітинної форми життя