Проведення АРІНР з ліквідації наслідків НС в мирний час та в особливий період

Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (АРІНР) з ліквідації наслідків НС в мирний час та в особливий період включає:

- організацію і управління АРІНР;

- розвідку районів, зон, об’єктів проведення робіт;

- визначення та локалізацію зони НС;

- виявлення та позначення районів радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження (крім районів бойових дій);

- прогнозування зони НС та масштабів можливих наслідків;

- ліквідацію або мінімізацію впливу небезпечних чинників НС;

- пошук та рятування постраждалих, надання їм медичної допомоги та транспортування до закладів охорони здоров’я;

- евакуацію або відселення постраждалих;

- виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів;

- санітарну обробку населення та спеціальну обробку одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій;

- утворення в умовах НС додаткових формувань Державної служби медицини катастроф;

- запровадження обмежувальних заходів, обсервації та карантину;

- надання психологічної та матеріальної допомоги постраждалим;

- забезпечення громадського порядку у зоні НС;

- проведення першочергового ремонту та відновлення роботи пошкоджених об’єктів життєзабезпечення населення, транспорту і зв’язку;

- здійснення заходів соціального захисту постраждалих унаслідок НС, проведення гуманітарних акцій;

- проведення інших робіт та заходів залежно від характеру та виду НС.

Метою аварійно-рятувальних робіт у осередках ураження є порятунок людей від загрози їх життю.

Метою інших невідкладних робіт є створення умов для проведення рятувальних робіт та забезпечення життєдіяльності населення.

Мета забезпечення - оперативність та якість проведення АРІНР у ході ліквідації НС, рятування життя людей та зниження збитків від НС.

Види забезпечення при проведенні АРІНР на об’єктах галузі:

- розвідка;

- радіаційне та хімічне;

- медичне;

- психологічне;

- життєзабезпечення постраждалих у НС;

- протипожежне;

- охорона громадського порядку;

- транспортне та шляхове;

- інженерне;

- матеріально - технічне;

- гідрометеорологічне;

- метрологічне;

- фінансове.

Життєзабезпечення населення при виникненні НС включає:

- захист населення та територій від наслідків НС;

- забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

- житлове забезпечення і працевлаштування;

- комунально-побутове обслуговування;

- медичне обслуговування;

- захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення) (РХБЗ);

- навчання населення діям в умовах НС;

- розробка і введення режимів діяльності в умовах РХБЗ;

- санітарну обробку населення та спеціальну обробку одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій;

- підготовка сил та засобів і ведення АРІНР в районах НС;

- забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки;

- морально-психологічну підготовку і заходи, щодо підтримування високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;

- заходи, спрямовані на запобігання або ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС і інші заходи.

Постраждалий у НС - особа, якій заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду внаслідок НС або робіт з ліквідації її наслідків.

Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим унаслідок НС включають:

- надання матеріальної допомоги (компенсації);

- забезпечення житлом;

- забезпечення зайнятості та надання послуг з працевлаштування;

- надання медичної та психологічної допомоги;

- надання гуманітарної допомоги;

- надання інших видів допомоги.