Специфічні особливості обліку послуг прокату

Надання послуг прокату має свої специфічні особливості, що полягають у порядку видачі та обліку предметів прокату. Послуги прокату – один із видів надання послуг в тимчасове користування фізичній особі для її побутових потреб.

Основний нормативний документ, що визначає порядок надання предметів прокату – це Порядок надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення і господарського застосування, затверджений наказом Української спілки об’єднань, підприємств та організацій побутового обслуговування населення від 16.12.99 р. №46. даний порядок встановлює єдиний механізм та єдині на території України умови надання у тимчасове користування предметів прокату громадянам (наймачам) через мережу підрозділів прокату (пунктів прокату), будинків побутових послуг, комплексних приймальних пунктів.

Прокат примірників аудіовізуальних творів, фонограм тощо регулюється Правилами роздрібної торгівлі, прокату екземплярів аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, затвердженими постановою КМУ від 4.11.97 р. №1209. При наданні послуг відео прокату фільмів треба отримати Свідоцтво про внесення до Державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстрантів фільмів, рішення про видачу якого приймають місцеві органи управління кінематографією. Форма Свідоцтва затверджена постановою КМУ від 14.01.2004 р. №27.

Видача предметів прокату оформляється договором (замовленням –зобов’язанням) за формою №пО-П1, яка затверджена Інструкцією з використання форм документів суворої звітності, що використовуються для оформлення замовлень і розрахунків зі споживачами за побутові послуги, затвердженою наказом Укрсоюзсервісу від 29.09.95 р. №8.

Договір прокату є різновидом договору найму (оренди), тому відображення послуг прокату в податковому обліку аналогічне до обліку послуг оренди. До складу валового доходу наймодавця включаються доходи від передачі майна у користування наймачеві на дату нарахування. Витрати, пов’язані з наданням послуг з договору прокату, включаються до складу валових витрат у загальному порядку.

Якщо наймодавець – платник єдиного податку, то об’єктом оподаткування буде виручка від реалізації у вигляді суми оплати послуги прокату, що надійшла на поточний рахунок або до каси. Вона обкладатиметься єдиним податком за ставками, передбаченими п.3 Указу про єдиний податок.

У бухгалтерському обліку для відображення доходів наймодавця від надання послуг прокату призначено субрахунок 703 “Дохід від реалізації робіт, послуг”.

Відповідно до Закону про ПДВ, операції з постачання послуг прокату є об’єктом обкладення ПДВ за ставкою 20%. База оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості послуги, але не нижчої за звичайну ціну.

Для відображення у бухгалтерському обліку пені, яку наймач сплачує за прострочення платежу, призначений субрахунок 715 “Отримані штрафи, пені, неустойки”. У податковому обліку отримана сума пені за прострочення платежу включається до валового доходу підприємства.

Для мети як бухгалтерського, так і податкового обліку предмети прокату поділяються на дві групи:

1) предмети прокату, термін корисного використання яких більший від одного року (365 днів);

2) предмети прокату, термін корисного використання яких менший від одного року.

Належність предметів прокату до першої чи другої групи визначає особливості їх бухгалтерського та податкового обліку.

Для обліку предметів прокату з терміном служби більшим від одного року призначено субрахунок 116 “Предмети прокату”. Оскільки предмети прокату видаються у тимчасове користування і право власності на них не переходить до наймача, вони й надалі обліковуються на балансі підприємства прокату. У зв’язку з цим доцільно до субрахунку 116 “Предмети прокату” ввести субрахунки другого порядку, з метою розподілу предметів прокату, виданих наймачам, і предметів, що перебувають на підприємстві прокату. Такими субрахунками можуть бути:

- 1161 “Предмети прокату у наймодавця”;

- 1162 “Предмети прокату у наймачів”.

Оскільки предмети прокату з терміном експлуатації понад один рік відносять до інших необоротних матеріальних активів, то щодо них слід нараховувати амортизацію за прямолінійним або виробничим методами.

У бухгалтерському обліку амортизацію нараховують щомісяця. Її нарахування починається з місяця, наступного за місяцем, в якому предмет прокату став придатним для використання, а припиняється починаючи з місяця, наступного за тим, в якому предмет прокату став непридатним для використання. Сума нарахованої амортизації предметів прокату терміном служби понад один рік відображається за кредитом субрахунку 132 “Знос інших необоротних матеріальних активів” у кореспонденції з рахунками обліку витрат.

Для бухгалтерського обліку предметів прокату, що мають термін корисного використання менший від одного року (тобто відносяться до оборотних матеріальних активів – запасів) використовується рахунок 22 “Малоцінні і швидкозношувані предмети”. Щоб забезпечити збереження МШП в експлуатації, в тому числі предметів прокату, підприємство мусить організувати належний контроль за їхнім рухом, зокрема організувати їх оперативний облік у кількісному виразі. Аналітичний обліку МШП ведеться за видами предметів прокату, які виділяються виходячи з потреб підприємства прокату.