Способи навчально-пізнавальної та здоров'язбережувальної діяльності. Досвід творчої діяльності та ціннісного ставлення.

розумових: уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, встановлювати причинно-наслідкові, просторові, функціональні зв’язки, доводити правильність власного судження, судження вчителя, узагальнювати, робити висновки; відтворювати зміст матеріалу, формулювати запитання тощо;

практичних: підготувати робоче місце, необхідні матеріали для виконання практичних робіт, виконувати розпорядок дня, гігієнічні процедури; правила Дорожнього руху, правила для пасажирів, правила безпечної поведінки в небезпечних ситуаціях; користуватися підручником, зошитом з друкованою основою тощо.

Зазначені способи діяльності в “Основах здоров'я” формуються не лише на змісті інформативного матеріалу, вони охоплюють правила, поради, пам'ятки. А в них уже визначено послідовність (алгоритм) виконання дій. І коли учень їх виконує у певній послідовності, то цим самим засвоює їх у формі практичних умінь і навичок.

Наприклад, учні 3 класу, опрацьовуючи правила запобігання шлунковим інфекційним хворобам, набувають практичних санітарно-гігієнічних умінь:

- обов'язково мити руки перед їдою;

- мити всі сирі овочі і фрукти;

- не відкушувати разом з кимось овочі, фрукти, хліб тощо;

- користуватись лише індивідуальним посудом та столовими приборами;

- не пити сиру воду під час відпочинку на природі тощо.

Щоб оволодіти зазначеними способами, необхідно вміти їх виконувати і як кінцевий результат — застосовувати в ситуаціях, які реалізуються на програмовому змісті та в реальних конкретних життєвих ситуаціях. Способом засвоєння цього досвіду є багаторазове вправляння у діях, які входять до складу уміння, що формується. Наприклад, щоб уміти надати допомогу собі та іншим у разі порізу, учень має виконувати такі дії:

- зупинити кровотечу, затиснувши ранку марлевою серветкою на 3-5 хвилин;

- промити рану перекисом водню;

- змастити краї рани йодом чи зеленкою;

- заклеїти ранку бактерицидним пластирем.

Кожна із зазначених дій (та дій в інших ситуаціях) охоплює такі етапи:

- демонстрування дії вчителем у нерозривній єдності зі словесним коментуванням, спрямованим на свідоме оволодіння нею;

- вправляння учнів у виконанні цієї дії з допомогою вчителя, з опорою на пам'ятки;

- виконання учнями цієї ж дії самостійно;

- застосування сформованої дії в ситуаціях, передбачених програмою і в реальних конкретних життєвих ситуаціях.

Застосовуючи сформовані дії, учні набувають досвіду здоров'язбережувальної діяльності.

Перевіряється сформованість умінь у реальному житті (за можливості); в наближених умовах до реального життя; у процесі аналізу життєвих ситуацій, виконання пізнавальних завдань, практичних робіт; затівання рольових, дидактичних ігор тощо.

Досвід творчої діяльності — це уміння учнів застосовувати в дієвій формі знання, способи навчальної і здоров'язбережувальної діяльності задля власного здоров'я в ситуаціях, передбачених програмою, і конкретних реальних життєвих ситуаціях.

Засвоєння досвіду творчої діяльності відбувається на двох рівнях:

- частково-пошуковому (учень розв'язує проблему за допомогою аналогій);

- пошуковому (коли учень аналізує твердження, складає власні правила, обгрунтовує, доводить, здатний підготувати виступ, створити схему тощо.

Проілюструємо таким прикладом. Газета “По-українськи” (від 29.01.2009 року, №12) помістила матеріал про те, як дві 6-річні подруги Аня та Ірина ковзалися на ставку в селі Голоби на Волині. Іра ступила на крихкий лід і провалилася. Аня не перелякалася. Вона знала, що в такій ситуації постраждалому треба щось подати (палицю, лижу, шарф тощо). Крім санчат, у неї нічого не було. Вона підштовхнула їх і за мотузку витягли подругу з ополонки. Основне в цій ситуації — дівчинка не розгубилася, що допомогло їй змобілізувати свої знання, зусилля, а все разом — врятувати подругу, тобто вона адаптувалася до умов ситуації, в яку потрапила.

Про значення досвіду в житті людини знаходимо в джерелах народної мудрості та у висловлюваннях видатних людей. Наприклад, “Яка користь від знань тому, хто, вивчивши всі науки і проникнувши в їх сутність, не скористається ними” (з літературних джерел Давньої Греції).

Досвід ціннісного ставлення до власного здоров'я. Запропоновано цінності і норми, на основі яких формуються:

- ставлення до власного здоров'я та здоров'я оточуючих, до самого себе та до інших людей;

- поведінка в соціумі стосовно інших людей;

- уміння і навички міжособистісних стосунків;

- потреби і мотиви суспільної, навчальної, трудової та здоров'язбережувальної діяльності.

Характеризуючи цей компонент змісту предмета, звертається увага на:

- зацікавленість учня до навчальної праці, до предмета, прагнення більше дізнатися про здоров'я; використання знань щодо здоров'я з інших предметів та інших інформаційних джерел;

- вольові зусилля для подолання труднощів, які виникають у процесі навчально-пізнавальної та здоров'язбережувальної діяльності;

- орієнтування в різноманітних ситуаціях, у які потрапляє дитина (не розгублюватися, використовувати навички само- та взаємодопомоги, навички безпечної поведінки серед природи і в соціумі);

- самооцінку (адекватна і неадекватна) власних можливостей; прагнення до саморозвитку, самовдосконалення; здатність усвідомлювати свою діяльність;

- додержання правил спілкування учня з учителем, однокласниками, іншими людьми; в групі, в парі, у процесі ігрової діяльності; налагодження стосунків у колективі; правил чемної поведінки в громадських місцях тощо;

- уміння керувати власними емоціями, почуттями, настроями відповідно до конкретних умов та самооцінювати їх;

- уміння звертатися по допомогу (до певних служб, окремих громадян), щоб зменшити негативний вплив небезпечної для здоров'я і життя ситуації;

- орієнтування на народні традиції у ставленні до власного здоров'я.