Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Варіант 5. 1. Теорія поведінки споживача
Теоретичні питання 1. Теорія поведінки споживача. Бюджетне обмеження та криві байдужості споживача. 2. Структура, взаємозв’язок та розвиток продуктивних сил і економічних відносин. 3. Макроекономічна рівновага й нерівновага сукупного попиту та пропозиції 4. Вплив обмінного курсу на платіжний баланс країни.
Розкрити зміст категорій і понять Витрати суспільства та підприємства; граничні витрати; дохід; собівартість; прибуток, методи економічної теорії; предмет економічної теорії; економічний закон; економічна політика; функції економічної теорії; продуктивні сили; виробничі відносини.
Тести 1. Підприємницька діяльність неможлива за відсутності: а) спеціалізації в управлінні підприємством; б) права власності на капітал; в) права власності на підприємницький дохід; г) правильно вказане у п. а, б, в; д) правильне вказане у п. б, в. 2. Банкрутство – це: а) тимчасове закриття підприємства; б) ліквідація підприємства; в) визнання фінансової неспроможності підприємства; г) продаж підприємства іншим особам; д) правильно вказано у п. б, в. 3. Яке визначення найточніше визначає сутність підприємства? а) підприємство – це окрема економічна структура, яка займається виробництвом та реалізацією певних товарів та послуг з метою отримання прибутку; б) підприємство – це господарська одиниця, яка приймає участь в поділі праці; в) підприємство – це самостійна економічна структура, яка діє в певній системі суспільного поділу праці. 4. Повному товариству притаманне: а) найбільша втрата самостійності його членів; б) найвища ступінь стійкості: в) необмеженою відповідальністю учасників; г) створення, як правило, додаткових органів контролю та управління. 5. Найбільший особистий ризик характерний для учасників: а) повного товариства; б) товариства з обмеженою відповідальністю; в) змішаного (командитного) суспільства; г) товариства з додатковою відповідальністю; д) вірна відповідь відсутня. 6. Загальна корисність збільшується, коли гранична корисність: зменшується; збільшується; збільшується в повільному темпі; збільшується або зменшується, але є величиною позитивною; є величиною позитивною. 7. Ефект заміщення - це збільшення обсягу попиту на товар, обумовлене: зниженням ціни на товар за незмінності інших цін і реального доходу покупця; зміною в смаках споживача, який бажає купувати товари-замінники; зміною в реальному доході, обумовленому зниженням ціни на товар; пропонуванням нових замінників даного товару; жодна з відповідей не є правильною. 8. Закон спадної граничної корисності означає, що: відношення граничних корисностей до цін на предмети розкоші менше, ніж на товари першої необхідності; корисність кожної додаткової одиниці товару зменшується при збільшенні його кількості, якщо кількість інших товарів у споживацькому кошику покупця залишається незмінною; відношення граничних корисностей до цін однакове для всіх товарів; корисність запасу товарів знижується при збільшенні доходу споживача; жодна с відповідей не є правильною. 9. Рівновага споживача на карті кривих байдужості - це: точка перетинання бюджетної лінії будь-якою з кривих байдужості; точка на вищій з існуючих кривій байдужості; точка, в якій нахил бюджетної лінії дорівнює нахилу дотичної їй кривої байдужості; середня точка бюджетної лінії; точка на кривій байдужості, розташована нижче бюджетної лінії. 10. Щоб максимізувати корисність споживацького кошику, споживач повинен: відмовитись від товарів нижчої якості; обрати таке співвідношення між обсягами товарів, при якому співвідношення цін на товари дорівнюватиме співвідношенню їх граничних корисностей; врівноважити граничні корисності всіх товарів; обрати таку комбінацію, при якій граничні корисності дорівнюватимуть цінам товарів; розподілити витрати так, щоб обсяги товарів були пропорційні їх граничним корисностям.
|