Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Визначення ступеню руйнувань під час вибуху
Методика виконання роботи
Особливо небезпечними за своїми наслідками є аварії на вибухонебезпечних об'єктах. До вибухонебезпечних відносять не тільки об'єкти, що виробляють або зберігають вибухові речовини, але й об'єкти, де створюються вибухонебезпечні суміші горючих речовин з повітрям у дрібно-дисперсійному стані (вугільний пил, дерев'яний пил, борошно, цукрова пудра та ін.). Найчастіше вибухають суміші з повітрям вуглеводневих сполук (метану, пропану, бутану та їх похідних). Наслідками таких вибухів є: • руйнування будівель, споруд, обладнання, • пожежі, • ураження людей. Оцінки наслідків можливого вибуху на вибухонебезпечному об'єкті передбачає такі елементи: 1. Визначити ступінь руйнування елементів цеху. 2. Визначити очікуваний характер пожеж. 3. Оцінити ступінь можливих уражень виробничого персоналу. 4. Зробити висновки і сформулювати рекомендації. Визначення ступеню руйнувань під час вибуху
Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску (DР) ударної хвилі. Величина надлишкового тиску, в свою чергу, визначається кількостю вибухової речовини Q і відстанню від досліджуваної точки до центру вибуху L. Під час вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який поділяють на три зони. Зона І — зона детонаційної хвилі (знаходиться в межах хмари вибуху) має радіус R1,: (5.1) де Q, тонн - кількість вуглеводневого продукту. В межах цієї зони надзвичайно великий надлишковий тиск ударної хвилі вибуху: DР=1700 к/7а. Зона - зона дії продуктів вибуху (охоплює всю територію, де розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації) має радіус R2: R2 = 1, 7 ´ R1. (5.2) Надлишковий тиск вибухової хвилі в межах зони 2 розраховується за формулою:
(5.3) де L, м - відстань від центру вибуху до обраної точки в межах зони 2.
Зона 3 — зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск в цій зоні може бути розрахованим за формулою: (5.4) або визначеним за допомогою графіків (рис.1) Рис. 5.1. Графіки залежності надлишкового тиску DР від кількості пропану Q і відстані до центру вибуху L
Після визначення величину надлишкового тиску вибухової хвилі в районі цеху можна оцінити ступінь можливих руйнувань (див. таблицю додатку 1).
ПРИКЛАД 1 Умова. Визначити можливу ступінь руйнування будівлі цеху зі збірного залізобетону, що знаходиться на відстані 800jw від вибухонебезпечного сховища, де зберігаються 300/и зрідженого пропану. Розв'язок. 1). Визначимо за формулами (1), (2), в яку зону осередку вибуху потрапляє наш об'єкт. Радіус зони 1:
Радіус зони 2: R2 = 1, 7´ R1=1, 7´ 117= 199 м< 800 м, тобто наш об'єкт при можливій аварії потрапить в 3-ю зону осередку вибуху. 2). Для зони 3 за допомогою графіків (рисі) знаходимо величину надлишкового тиску ударної хвилі на відстані L=800 м від центру вибуху Q=300 m пропану. Це буде АР=25 кПа.
3). З додатку 1 визначаємо, що будівля зі збірного залізобетону від ударної хвилі з надлишковим тиском 25кПа отримає середні руйнування. З додатку 2 визначаємо, якого характеру руйнування очікуються при можливій аварії. Висновок: Під час аварії на вибухонебезпечному об'єкті з вибухом 300 т пропану будівля цеху може отримати середні руйнування. З додатку 2 визначаємо, що це: *руйнування даху, *внутрішніх перегородок, *вибигі двері та вікна, *у капітальних стінах можливі тріщини.
|