Вимоги до написання есе

Есе студента - це самостійна письмова робота на тему, запропоновану викладачем (тема може бути запропонована і студентом, але обов'язково повинна бути погоджена з викладачем). Мета есе полягає в розвитку навичок самостійного мислення й письмового викладу власних думок.

Есе повинне містити: чіткий виклад суті поставленої проблеми, включати самостійно проведений аналіз цієї проблеми з використанням концепцій й аналітичного інструментарію, розглянутого в рамках дисципліни, висновки, що узагальнюють авторську позицію по поставленій проблемі. У деяких випадках це може бути аналіз актуальних статистичних даних по досліджуваній проблемі, аналіз матеріалів із засобів масової інформації та використанням досліджуваних моделей, детальне дослідження запропонованого завдання з розгорнутими думками, підбір та детальний аналіз прикладів, що ілюструють проблему.

Структура есе:

Вступ

Основна частина (теоретичні основи дослідження обраної проблеми й виклад аргументованої власної точки зору).

Висновки

Критерії оцінки матеріалів есе.

При оцінюванні матеріалів враховуються наступні елементи:
1. Розкриття й аналіз проблеми на теоретичному рівні (в зв'язках і з обґрунтуваннями) з коректним використанням або без використання наукових понять в контексті відповіді на питання есе;

2.Представленння власної точки зору (позиції, ставлення) при розкритті проблеми;

3.Аргументація своєї позиції з опорою на факти.

Шкала оцінювання виконання індивідуальних завдань

4. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів – один з основних засобів оволодіння навчальним матеріалом в період, вільний від лекційно - аудиторних навчальних занять.

Головною метою самостійної роботи є закріплення набутих у процесі аудиторної роботи знань, удосконалення вмінь та навичок, самостійне вивчення та засвоєння нового матеріалу під керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

Питання, що виникають у студентів стосовно виконання запланованих завдань, вирішуються на консультаціях, які проводяться згідно з графіками, затвердженими кафедрою.

Самостійна робота студентів включає такі форми:

— самостійна робота з різноманітними інформаційними джерелами;

— підготовка до виконання модульних завдань;

— підготовка до аудиторних практичних занять за темами навчального плану;

Усі завдання студенти виконуються у встановлені терміни та відповідно до кафедральних вимог щодо їх змістового наповнення та оформлення.

Перелік завдань для самостійної роботи поданий у Карті самостійної роботи студентів, яка включається до «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань», що розміщуються на сайті КНЕУ.

Формами контролю за якістю самостійної роботи студентів є:

- проміжний контроль, який проводиться після опрацювання відповідних тем програмного матеріалу;

- підсумковий контроль, який проводиться з метою виявлення та оцінювання результатів навчання в цілому.

5. Індивідуально-консультативна робота

Індивідуально-консультативна робота є формою організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка проводиться з метою посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності та розвитку їх індивідуальних здібностей.

Індивідуально-консультативна робота проводиться у формі індивідуальних занять, консультацій, перевірки виконання індивідуальних завдань, перевірки та захисту завдань, що винесені на поточний контроль за графіком індивідуально-консультативної роботи викладачів, який затверджується завідувачем кафедри один раз на семестр. Графік індивідуально-консультативної роботи доводиться до відома студентів на початку вивчення науки.

6. Методи активізації процесу навчання

Для активізації процесу навчання студентів викладач повинен творчо застосовувати різноманітні навчальні технології та засоби:

- на лекціях намагатись зосереджувати увагу студентів на проблемних питаннях;

- наводити конкретні приклади практичного застосування отриманих знань, звертатись до зарубіжного досвіду вирішення окремих проблем;

- заохочувати студентів до критичного сприймання нового матеріалу замість пасивного конспектування;

- на практичних заняттях створювати умови для дискусій, практикувати роботи студентів у малих групах;

- проводити презентації самостійних робіт, перехресну перевірку завдань самими студентами з наступною аргументацією виставленої оцінки;

- з окремих питань програми ефективними формами активізації навчального процесу можуть бути ділова гра, аналіз конкретної виробничої ситуації, виконання тестів, проведення занять у формі тренінгу тощо.

Обов’язковими елементами активізації навчальної роботи студентів мають стати чіткий контроль відвідування студентами занять, заохочення навчальної активності, справедлива диференціація оцінок, подяка викладача за сумлінне ставлення студентів до вивчення науки.

Кращих студентів викладач повинен залучати до науково-дослідницької роботи на кафедрі.

7. поточний і підсумковий конроль знань

7.1. Поточний і підсумковий контроль знань студентів очної форми навчання

7.1.1. Карта самостійної роботи

Таблиця 2

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з науки «Глобальна економіка»

для всіх спеціальностей

освітнього ступеня магістр

7.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал різного характеру і ступеня складності, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю і на підсумковому іспиті з дисципліни.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння і засвоєння теоретичного матеріалу, вироблення навичок проведення досліджень та аналізу, умінь самостійно опрацьовувати різні інформаційні джерела, здатності осмислити зміст теми, умінь публічно презентувати певний матеріал та оперувати інформацією. (презентація).

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.

Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно).

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

- активність роботи на практичних заняттях;

- виконання індивідуальних завдань;

- виконання модульних завдань.

Максимальна кількість балів за активність на практичних заняттях для студентів очної форми навчання – 32 бали.

Для студентів очної форми навчання згідно з навчальним планом передбачено 36 год., тобто 18 семінарських (практичних) занять. Ураховуючи модульний контроль та виконані індивідуальні завдання (написання есе) тощо, реальна кількість занять, відведених на цю роботу – 16.

Таким чином, максимальна кількість балів, яку можуть набрати студенти денної форми навчання на одному занятті, складає 2 бали.

Відповідно до зазначених критеріїв залікові оцінки за роботу на семінарських (практичних) заняттях для студентів денної форми навчання диференціюються за шкалою, наведеною в табл. 3.

Таблиця 3

Шкала оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях

Критерії диференціації оцінок роботи на семінарських (практичних) заняттях:

- правильність і вичерпність відповідей на теоретичні питання;

- знання понятійного апарату і актуальних інформаційних джерел;

- уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей, явищ та ситуацій;

- якість, повнота, ґрунтовність та самостійність виконаних завдань;

- самостійність суджень і висновків під час відповідей;

- активність участі в обговоренні дискусійних питань, роботи в малих групах, під час презентації матеріалів іншими студентами;

- аналізувати проблеми та розробляти альтернативні варіанти розв’язання проблеми;

- вміння презентувати матеріал та аргументувати точку зору із запропонованої проблематики;

- уважність під час виступів інших студентів та розв’язання ними дискусійних питань.

Бали за роботу на заняттях викладач виставляє у свій журнал та до системи електронного обліку поточної успішності студентів.

Кількість балів, отриманих студентами на кожному занятті, сумується і включається до загальної суми балів поточної успішності разом з балами за модульні роботи та виконання індивідуальних завдань.

Студенти очної форми навчання виконують модульне завдання. При виконанні модульного завдання оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навики, яких набули студенти після опанування науки. Модульний контроль проводиться у формі відповідей на теоретичні питання та розв’язання тестових завдань. Модуль містить два теоретичні питання та шість тестових завдань.

Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за виконання модульних завдань, складає 10 балів, за кожне теоретичне питання – 2 бали, за кожне тестове завдання – 1 бал відповідно.

Перелік індивідуальних завдань для студентів очної форми навчання подано у карті самостійної роботи (табл. 2). Максимальна кількість балів за виконання індивідуального завдання – 8 балів. Критерії оцінювання індивідуальних завдань наведено в табл. 4.

Теми есе з науки «глобальна економіка»

для студентів очної форми навчання

1. Транснаціоналізація як ключовий фактор формування глобальної світової економіки.

2. Потенціал формування транснаціонального характеру економіки України.

3. Тенденції і новітні схеми злиттів та поглинань.

4. Стратегії та перспективи консолідації українських бізнес-структур.

5. Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах.

6. Екологічна практика діяльності ТНК: основні тенденції та показники.

7. Глобальний вимір проблема бідності.

8. Соціалізація глобальної економіки.

9. Віртуалізація глобальної економіки..

10. Позиціонування економіки України в глобальній економічній системі.

11. Геоекономічні пріоритети України.

12. Взаємодія України з глобальними регулятивними інститутами.

13. Інноваційно-технологічне забезпечення сталого розвитку економіки України.

14. Вплив діяльності ТНК на динаміку економічного розвитку держави.

15. Специфіка взаємодії країн - лідерів світового господарства та держав – аутсайдерів.

16. Глобальний вимір екологічної проблеми.