Зміст, структура і основні принципи формування систем розселення

Розселення це комплексна взаємоузгоджена система просторового і територіального розміщення мережі міст та інших населених місць на території країни, яка вміщує мережу найкрупніших, крупних, великих, середніх і малих міст, а також мережу населених пунктів у сільській місцевості. У багатьох країнах нагромадження і зрощування міст утворило агломерації та конурбації населених місць, а нагромадження і зрощування агломерацій і конурбацій - мегаполіси.

Системи розселення формуються за такими принципами:

- інтенсивність трудових, виробничих, наукових, культурних, адміністративних, торговельних та інших зв" язків між містами і поселеннями;

- рівень взаємозв'язків місць проживання з основними місцями праці, центрами громадського обслуговування і місцями позаміського відпочинку;

- густота населення та густота мережі міських і сільських населених пунктів;

- співвідношення чисельності населення в містах різної величини.

Розрізняють два основні види розселення - міське і сільське. За адміністративно-територіальним устроєм склалися три форми розселення - групові, регіональні і агломераційні. Кожна система розселення має місто-центр та підпорядковані йому населені місця - міста, селища чи села.

2.1. Види і форми розселення.

Системи розселення формуються за такими принципами:

- інтенсивність трудових, виробничих, наукових, культурних, адміністративних, торговельних та інших зв" язків між містами і поселеннями;

- рівень взаємозв'язків місць проживання з основними місцями праці, центрами громадського обслуговування і місцями позаміського відпочинку;

- густота населення та густота мережі міських і сільських населених пунктів;

- співвідношення чисельності населення в містах різної величини.

Розрізняють два основні види розселення - міське і сільське. За адміністративно-територіальним устроєм склалися три форми розселення - групові, регіональні і агломераційні. Кожна система розселення має місто-центр та підпорядковані йому населені місця - міста, селища чи села.

3. Групові системи населених місць.

Групова система - це цілеспрямовано утворювані групи міських та сільських поселень різного розміру та господарського профілю, об" єднаних розвинутими територіальними і промисловими зв'язками, загальною інженерною інфраструктурою, єдиною мережею обслуговування та місць відпочинку населення. Групові системи за кількістю, складом і величиною міст поділяються на три основні типи

а/ малі системи, які формуються навколо малого або середнього міста чисельністю 50 - 100 тис. чол. в радіусі ЗО - 40 км /1, 5 години транспортного доступу/;

б/ середні системи, які формуються навколо середнього або великого міста чисельністю 100 - 250 тис.чол. у радіусі 70 - 80 км /І, 5 - 2 години транспортного доступу/;

в/ великі системи, які формуються навколо крупного або найбільшого міста чисельністю понад 500 тис.чол. у радіусі 100 - 120 км /2 - З години транспортного доступу/. Цей тип розселення має ознаки так званого зонального типу.

У групових системах, які формуються навколо найбільших міст, можуть виникати великі міські агломерації - системи населення, які включають 15-20 населених пунктів, середня відстань між якими не перевищує 15 км.

Для формування групових систем та одержання соціального і економічного ефекту необхідний перерозподіл виробничої бази, інфраструктури і регулювання приросту населення в містах різної величини.

Що стосується зонального типу розвитку, то перевагу у перспективному розвитку / а, значить, і у інвестуванні / мають малі населені пункти, які знаходяться в зоні впливу міста-центру. При цьому розвиток центрального міста суттєво уповільнюється.

Раціональний тип розвитку групової системи визначається у проекті районного планування за такими показниками:

- обсяг інвестицій в промислове і цивільне будівництво;

- транспортний доступ населення до місць праці, обслуговування і відпочинку;

- обсяг інвестицій та експлуатаційних витрат для формування транспортної та інженерної мережі;

- можливість рівноцінного вибору місць праці, обслуговування і відпочинку;

- екологічні та санітарно-гігієнічні умови проживання населення;

- архітектурно-композиційні умови планування окремих міст;

- раціональний розвиток планувальної структури всієї групи населених місць.

Процес формування групових систем населених місць супроводжується паралельним плануванням нового типу розміщення продуктивних сил. Територіально-виробничий комплекс /ТВК/ - група спеціалізованих і кооперованих підприємств, розміщених у зоні впливу центрального міста, де розміщені головні підприємства групи. Формування ТВК і групових систем населених місць - це взаємоузгоджені та взаємозумовлені процеси. Великі ТВК створюють економічну базу кількох групових систем, які становлять регіональну систему населених місць.