III. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку.

I.Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями:

- Яка система органів виконує опорно-рухову функцію?

- Назвіть основні відділи травної системи тварин.

- Яке дихання властиве наземним тваринам?

-Тип кровеносної системи хордових тварин.

-Відділи нервової системи хордових тварин.

- Що таке «регенерація»?

II.Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми розглянемо тварин, які в дорослому стані живуть на суші та дихають легенями, а їх личинки у воді та мають зябра;

Деякі є настільки отруйні, що можуть вбити людину (наприклад, дереволаз);

Вважаються делікатесами та подаються як «коронна страва» в ресторанах;

Виводять «серенади», які чути на великих відстанях;

Здатні турбуватися про потомство.

Це, звісно, Земноводні (Амфібії).

III. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Відгадування загадки

Що то воно: у воді водиться, З хвостом родиться, А як виростає, Хвіст відпадає? (Жаба) Ця загадка дала нам підказку про будову та життєдіяльність земноводних.

Земноводні - це тварини, які в дорослому стані здебільшого поширені на суходолі, проте їхнє розмноження і розвиток відбуваються у воді. Дорослі земноводні дихають за допомогою легенів і через шкіру, а їхні личинки та деякі дорослі особини - за допомогою зябер.

Клас Земноводні, або Амфібії, налічує близько 4 тис. сучасних видів (в Україні- 17).
Особливості будови та покривів. Тіло земноводних, як і риб, складається з голови, тулуба й хвоста

(мал.1).

Але в жаб, ропух і деяких інших представників цього класу хвостовий відділ не виражений. Шкіра гола, без лусок. У ній є багато залоз, які виділяють слиз. Цей слиз зволожує поверхню тіла й полегшує газообмін через шкіру, захищає тварин від проникнення хвороботворних мікроорганізмів. А в деяких видів (саламандри плямистої, кумок, деяких видів ропух) у шкірі є отруйні залози, тому їхній слиз містить отруйні сполуки, що захищає цих тварин від нападу хижаків. Мал.1. Зовнішня будова жаби озерної Голова жаби плеската й широка. Є великий рот з ледь помітними зубами, очі з повіками (нижня – прозора, верхня –шкіряста), мигальна перетинка, яка закриває око. За очима є барабанні перетинки та спеціальні голосові пухирі – резонатори (у самців). Тулуб короткий і широкий, шия та хвіст відсутні. Дві пари ніг (задні довші за передні). Задні кінцівки складаються з трьох відділів: стегна, гомілки, стопи. Стопа має 5 пальців, з’єднаних між собою плавальною перетинкою. Передні кінцівки мають теж 3 відділи, але кисть жаби – 4 пальці. Скелет земноводних складніший, ніж у риб

(мал.2).Скелет жаби.

Хребет поділений 4 на шийний (1 хребець), тулубовий (9 хребців), крижовий (1хребець) відділи. Єдиний шийний хребець з’єднує голову з тулубом. Тому рухливість голови у цих тварин обмежена. Жаба не має ребер. Череп переважно хрящовий.

Скелет кінцівок включає кістки вільних кінцівок (передніх і задніх) та їхніх поясів. Він має типову для наземних хребетних тварин будову. Передню кінцівку утворюють кістки плеча, передпліччя та кисті. Пояс передніх кінцівок (плечовий пояс) складається з парних кісток: лопаток, воронячих кісток і ключиць. У місці сполучення воронячих кісток приєднується грудина. Задня кінцівка складається з кісток стегна, гомілки та стопи. Пояс задніх кінцівок утворений трьома парами зрослих між собою кісток. Кінцівки закінчуються пальцями (переважно п'ятьма).
Мускулатура. У земноводних найкраще розвинені м'язи кінцівок та їхніх поясів. М'язи земноводних поділяються на групи, що виконують спільні функції (наприклад, м'язи, що згинають кінцівки, або м'язи, які розгинають кінцівки).

Травна система земноводних починається ротоглотковою порожниною, яка переходить у стравохід. Сюди відкриваються протоки слинних залоз. Слина слугує лише для зволоження їжі, що полегшує її ковтання. На дні ротоглотки розташований язик. У жаб і ропух він вкритий клейкою речовиною та прикріплений до дна ротоглотки переднім кінцем, тоді як задня його частина вільна. Жаба під час полювання викидає язик із ротової порожнини вперед, до якого приклеюється здобич. При ковтанні їжі очі втягуються, тиснуть на стінки ротоглотки, сприяючи проштовхуванню їжі до стравоходу. Їжа перетравлюється у шлунку та кишечнику, в який відкриваються травні залози: печінка та підшлункова залоза. Кишечник, як і в хрящових риб, відкривається в клоаку.

Кровоносна система личинок земноводних побудована так само, як і в риб: серце двокамерне, одне коло кровообігу. Але в дорослих земноводних серце має вже три камери (два передсердя та шлуночок, є два кола кровообігу). Передсердя, скорочуючись, виштовхують кров до шлуночка. Зі шлуночка кров потрапляє в основні артерії і розноситься по всьому тілу. Частина крові зі шлуночка надходить до легеневих артерій і легенів. Там вона збагачується киснем, і по венах артеріальна кров повертається до лівого передсердя. Це мале коло кровообігу. Решта крові зі шлуночка надходить до всіх інших органів. Там вона віддає кисень і стає венозною. Венозна кров повертається у праве передсердя. Так утворюється велике коло кровообігу. Крім венозної крові, в правий шлуночок по шкірних венах потрапляє й артеріальна кров. Таким чином, у правому передсерді венозна та артеріальна кров змішуються. Внутрішня поверхня шлуночка має багато комірчин. Змішана кров (з правого передсердя) та артеріальна (з лівого) окремими порціями заповнює їх на короткий час і вже не змішується. Унаслідок цього найбідніша на кисень кров надходить до легенів, змішана - до різних внутрішніх органів, найбільш насичена киснем - до головного мозку. Для дихання атмосферним киснем треба набагато більше дихального пігменту гемоглобіну, ніж для дихання киснем, розчиненим у воді. Тому еритроцити (червоні клітини крові) у земноводних утворюються не лише в селезінці, як у риб, а й у червоному кістковому мозку, який характерний тільки для наземних хребетних тварин. Як і риби, земноводні належать до холоднокровних тварин. При зниженні температури активність цих тварин знижується і вони можуть впадати у неактивний стан.

Нервова система земноводних складається з тих самих відділів, що й у риб. Але в них краще розвинений передній мозок. У ньому, на відміну від риб, розміщені півкулі, які відповідають за складні форми поведінки.

Проблемне запитання: Чому у земневодних передній мозок розвинений краще, ніж у риб, а мозочок-гірше? (Передній мозок виконує більше функцій і від нього відходять 19 пар черпно-мозкових нервів та розрізняються дві півкулі, а мозочок відповідає за кординацію рухів.Проте рухи у земноводних нескладні, примітивні, а отже, і мозочок розвинений гірше)

Органи чуттів земноводних досить різноманітні, оскільки в них є як органи, характерні для мешканців водойм, так і такі, що притаманні наземним тваринам. Так, у земноводних, як і в риб, є бічна лінія. У жаб вона розвинена лише на стадії личинки (пуголовка), а у видів, які постійно мешкають мохом у водоймах (деякі хвостаті земноводні), зберігається протягом усього життя. А ось очі земноводних пристосовані до функціонування на суходолі: вони допомагають тваринам краще орієнтуватися в навколишньому просторі і знаходити об'єкти живлення. Але сприймають вони лише предмети, що рухаються. Від пересихання очі захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою). У земноводних розвинений кольоровий зір. Очі у жаби опуклі й розташовані над поверхнею голови. Це дає змогу тварині перебувати у воді й спостерігати за тим, що відбувається поза водним середовищем.

Органи слуху земноводних здатні сприймати звуки, які поширюються в наземному середовищі. Тому, крім внутрішнього вуха, вони мають ще й середнє. До його складу входить слухова кісточка й барабанна перетинка. Вона відокремлює заповнену повітрям порожнину середнього вуха від довкілля. Звукові коливання через барабанну перетинку і слухову кісточку передаються на внутрішнє вухо. Саме там розташовані чутливі клітини, які сприймають звуки. З внутрішнім вухом пов'язаний і орган рівноваги. Чутливі клітини, які слугують смаковими рецепторами, розташовані в земноводних на язиці та у ротовій порожнині. Чутливі клітини у шкірі земноводних сприймають хімічні речовини, дотик, зміни температури.

Регенерація добре виражена у хвостатих земноводних (особливо в личинок), у яких можуть відновлюватись хвіст, кінцівки, кишечник, легені, око тощо. А в дорослих жаб, ропух й інших безхвостих земноводних здатність до регенерації виражена слабше.

IV. Рефлексія. Виконання лабораторної роботи №11 «Порівняння скелетів земноводних та риб»

Тема: Порівняння скелетів земноводних і риб. Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: скелети кісткових риб і жаби, окремі хребці, лупа.

Хід роботи:

1. Ознайомтесь із будовою скелета кісткової риби. Розгляньте череп і встановіть, які кістки в ньому з’єднані рухомо.

2. Розгляньте хребет риби, а також окремі хребці. Відзначте, з яких відділів складений хребет кісткових риб. На окремих хребцях розгляньте тіло хребця, дугу та відростки.

3. Розгляньте скелет плавців. Відзначте особливості будови скелета парних плавців порівняно з непарними.

4. Ознайомтесь з будовою скелета жаби. Знайдіть та розгляньте череп, зверніть увагу на характер його з’єднання з хребтом. Відзначте, з яких відділів складений череп жаби.

5. Розгляньте хребет жаби, знайдіть його відділи: шийний, тулубовий, крижовий та хвостовий. Підрахуйте кількість хребців, що складають ці відділи.

6. Розгляньте будову скелета вільних кінцівок жаби та їхніх поясів. Відзначте, з яких кісток вони складаються. 7. Порівняйте особливості будови скелетів жаби та риби.

8. На підставі проведених досліджень зробіть висновки.

V.Корекція знань. * Які відмінності у будові скелета земноводних та риб?

- Хрящовий череп, що складається з меншої кількості кісток;

- Скелет міцніший як у риб, оскільки підтримується тіло на суходолі;

- Є шийний хребець і голова рухомо з’ єднується з хребтом;

- З’ являються п’ ятипалі кінцівки;

- Розвиваються пояси, які дають опору кінцівкам.

VI.Підсумок уроку. Гра «Мікрофон».

VII.Домашнє завдання: