Історичні твори сусідніх Україні земель 11-13 ст.

Найбільшими осередками обласного північноруського літописання були Суздаль, Новгород, Псков, Володимир, від початку XV ст. Москва та інші міста. Увага літописців північноруських зосереджена на регіональних інтересах Новгорода, Пскова, Володимира на Клязьмі, Суздаля та інших князівств. Як уже зазначалося, у Новгородському І літописі вміщено текст, аналогічний тексту " Повісті минулих літ" до 1093 р., але з певною своєю редакцією, що дає важливий матеріал для відповідних зіставлень і порівнянь при виясненні хронології подій, а особливо формування літописних зводів ранішого періоду. Зроблені припущення, що для написання Київського зводу 1093 р. використовувався Новгородський звод 1050 р.

Новгородський літопис вирізняється діловою мовою.

У північносхідному літописанні, хоч увага його зосереджена більше на місцевих подіях, є певна історична інформація з історії України, якої нема в інших джерелах.

Чимало місця відведено опису Києва та України у " Книгах хронік" (" 8 книг хронік") бременського крилошанина Тітмара, єпископа Мерзе-бурзького. Про події в Україні 1017 р. він писав зі слів німецьких добровольців з війська польського короля Болєслава, що допомагав князю Святополку закріпитися в Києві.

Збереглося чимало подробиць про князя Володимира, в тому числі, про гріхи його молодості. Розповідається про його поховання в Десятинній церкві.

З пізнішого часу є свідчення про Україну Івана де Плано Карпіні, папського легата до Монголії (з 1246 р.), Вільгельма Рубрука (Рубруквиса), посла французького короля Людвіка IX до татарської орди, котрий вертався півднем України у 1252 р., Конрада Кібурга, начальника шпиталів Тевтонського ордену, що перебував у Литві 1397 р. і описав це у " Деннику посольства до Великого князівства Литовського Витовта". Зрозуміло, порівняно з блоками історичної інформації, наявними в давньому українському літописанні, відомості іноземців дуже фрагментарні.

В Кракові, що 1038 р. став столицею Польщі, у 1112-1116 рр., подібно до роботи українських літописців Нестора чи Сильвестра, проводив автор, який, можливо, походив з Франції. Він написав історичний твір " Хроніка польська". Автору " Хроніки польської" історики дали ім'я Галла Аноніма. Вона доведена до 1113р. До історії України має найбільше відношення опис походу Болєслава Хороброго на Київ у 1018 р. та відомості про міжусобну боротьбу на Русі. " Хроніку польську" Галла Аноніма переклав польською мовою 1923 р. Р.Гродецький. Є також російський переклад

Відносини польського королівства і польських князівств з Києвом та Галицько-Волинським князівством відображені у «Хроніці поляків» Вінценті Кадлубека, в якій давня історія Польщі доведена до 1202 р. Він звеличував роль католицької церкви, а польський народ романтично відносив до числа античних, виступав проти феодальної роздрібленості. Хроніка В.Кадлубека при зображенні відносин Польщі з Руссю не позбавлена домислів і перекручень, виправдання польських претензій на руські землі. В оригіналі праця опублікована в серійному виданні історичних джерел.