Охарактеризуйте: становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її обєкт, предмет, методи дослідження та функції.

Поняття «політологія» утворилося з двох грецьких слів-politike (державні справи) і logos (вчення).

Політологія як самостійна навчальна дисципліна почала формуватися в другій половині ХIX ст. У 1857 р. Ф. Лейбер починає читати цей курс у Колумбійському коледжі, в 1880 р. у цьому ж колежді створюється перша школа політичної науки, що поклало початок активному формуванню в США системи політологічних навчальних і наукових закладів. 1903 роком датується створення Американської асоціації політичних наук.

Політологія - це наука про політика, про закономірності і випадковості розвитку політичного процесу, про функціонування політичної системи і влади, про сутність, форми, методи діяльності суб’єктів політики.

Головне завданні політології як навчальної дисципліни -опрацювання і таке викладення загальнотеоретичного і практичного матеріалу, щоб відповідно до завдань політологічної підготовки спеціалістів будь-якого профілю, у доступній формі дати їм необхідний мінімум наукових політологічних знань.

Обєктом дослідження політології є сфера політики, політична дійсність, політичне життя особи й суспільства. Політична сфера вивчається й аналізується у поєднанні з особливостями її розвитку, функціонування, зв’язками з економічною та духовною сферами суспільства.

Предметом політології є конкретні прояви, процеси, відносини політичної дійсності, які вивчаються політологами.

Як і будь-яка інша суспільствознавча наука, політологія оперує сукупністю категорій-загальними поняттями про політику, невіддільні від законів. Категорії є важливим інструментарієм пізнання політичного життя суспільства. Умовно їх можна поділити на чотири групи:

- загальні (політика, влада, демократія, свобода, менталітет тощо)

- структурні (політична система, політична організація, держава, політична партія, громадсько-політичний рух та ін.)

- функціонування (політична діяльність, політичний процес, політична боротьба, політичний конфлікт та ін.)

- розвитку (політична еволюція, політична революція, політична трансформація та ін.)

Політологія як суспільствознавча та навчальна дисцип­ліна виконує ряд теоретичних та практичних функцій.

Описова функція полягає у пошуку відповідей на запи­тання: якою насправді є політична дійсність? у чому її при­рода та специфіка? хто виступає суб'єктом політики?

Пояснювальна функція дозволяє знайти відповіді на запи­тання: чому певні факти політичної дійсності існують? чому ці факти мають саме такі властивості?

Інструментальна (технологічна) функція пов'язана з по­шуками відповідей на запитання щодо вибору форм і видів політичної дії з метою досягнення бажаного результату.

Іноваційна функція прагне надати прогнозам і висновкам максимальну наукову обгрунтованість і максимальну конт­рольовану форму.

Прогностична функція полягає у відповіді на запитання: якою буде політична дійсність у майбутньому або коли відбудуться певні події. Результатом цієї функції є поява прогнозних гіпотез. Велике значення мають дослідження комплексних політичних проблем, бо вони дають можливість створити цілісну картину майбутнього розвитку ос­новних сфер політичного життя, передбачити можливість настання негативних наслідків, спланувати шляхи і засоби оптимізації політичного керівництва й управління. В умо­вах сучасної української реальності зростає роль прогнозу­вання політичної поведінки соціальних суб'єктів та наслідків проведення політичних акцій.

Серед інших функцій політології - методологічна (охоп­лює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політики і практичної реалізації набутих знань), світогляд­на (утверджує цінності, ідеали, норми, які характеризують цивілізовану політичну систему, політичну культуру соці­альних суб'єктів), функція політичної соціалізації (забезпе­чує процес включення людини в політичну сферу життя сус­пільства і формування певного типу політичної культури).

Прикладна (управлінська) функція розробляє критерії ефективності діяльності парламенту, партій, рухів, лідерів, забезпечує провідною інформацією про стан справ і знання засобів ефективного впливу.

Нормативна функція проявляється в регламентації відно­син між суб'єктами політичного життя.