Розвиток процесу самоорг суспі: утв неформ організ в Україні.

Станом на 24 червня 1989 р., в Україні діяли 47 тисяч неформальних самодіяльних об'єднань. За напрямками діяльності вони поділялися на: а) громадсько-політичні – 6957; б) культурно-історичні – 1460; в) екологічні –1946; г) художньо-розважальні – 10859; д) спортивно-технічні – 4239; е) колекційні – 685. 20 найбільш численних були яскраво політизовані (Українська Гельсінська спілка, Українська народно-демократична ліга, " Меморіал", " Спадщина", " Громада", Всеукраїнське товариство репресованих, Товариство анархо-синдикалістів та ін.). 5 громадських організацій відверто дотримувалися націоналістичних тенденцій (Український культурологічний клуб, " Просвіта" та ін.).

Наприкінці 1989 р. ряд громадських організацій виявили бажання об'єднати свої зусилля для спільної боротьби проти тоталітарного режиму і відродження незалежності України.

18 листопада 1989 р. в Києві відбулася нарада, у якій взяли участь представники РУХу, Меморіалу, Української Гельсінської спілки, Української студентської спілки, Української народно-демократичної ліги, ТУМу, СНУМу, Всеукраїнського товариства репресованих, Комітету захисту УГКЦ, страйкомів Львова, Миколаєва і Донецька, Товариства Лева та інших демократичних угрупувань. Було ухвалено рішення про створення передвиборчого Демократичного блоку України. Учасники наради узгодили спільну декларацію, яка закликала до: 1) досягнення реального політичного та економічного суверенітету України; 2) створення багатопартійної системи; 3) утвердження засад багатоукладної економіки (включно з приватною власністю); 4) прийняття нової Конституції України, узгодженої з міжнародними пактами про права і свободи людини; 5) національного відродження народів України; 6) легалізації українських церков. По дискусії було знято тезу про можливість співпраці з " прогресивними силами компартії".

Активну діяльність проводили неформальні громадські організації у регіонах. У червні 1989 р. в Тернополі об'єднали свої зусилля осередки Народного Руху України та товариства " Меморіал". У спільному циркулярі до міськкому партії містилися такі вимоги: а) не провадити заходів щодо засудження дисидентів; б) відмінити постанову міськкому партії про несумісність перебування членів КПУ у Народному Русі; в) надавати Руху, “Меморіалу”, іншим організаціям приміщення для зборів, співочого поля, парків для заходів.

Рух в цей період ще діяв як єдина організація. У жовтні 1990 р., коли відбулися другі Всеукраїнські збори Народного Руху України, серед його членів інженерно-технічні працівники, службовці, наукова та творча інтелігенція становили 68 відсотків. Вони представляли більше 40 політичних та громадських організацій. Причому, 12, 6 відсотка були членами Української Республіканської партії, 25, 3 відсотка – Товариства української мови ім. Тараса Шевченка. У новій програмі, прийнятій вказаними зборами, було проголошено про перетворення Руху в організацію за національне відродження та незалежність України.