Передвиборча кампанія очима ЄC

22 червня 2004 року Моніторинговий Комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) закликав органи української влади провести виборчий процес з абсолютною неупередженістю та дотриманням стандартів Ради Європи, дозволити всім кандидатам змагатись на чесній і рівноправній основі.

15 вересня 2004 схвалено заяву Моніторингового Комітету ПАРЄ стосовно президентських виборів в Україні. Комітет висловлює жаль з приводу того, що його попередні заклики, схоже, були проігноровані. Співдоповідачки Комітету щодо України, пані Северинсен та пані Вольвенд, повернувшися з чергової поїздки зі збору фактів у Донецьку та Дніпропетровську, виклали свої висновки стосовно поточної передвиборчої ситуації, які, на їх думку, залишають підстави для серйозної стурбованості. Комітет наголосив, що результати президентських виборів та висновки міжнародної спільноти стосовно того, як вони були проведені, стануть важливою перевіркою рішучості України по-справжньому дотримуватись європейських стандартів та цінностей.

[ред. Результати моніторингу виборчої кампанії

Комітет виборців України, який проводив моніторинг виборчої кампаніі з березня 2004 року, перед першим туром виборів опублікував звіт про ситуацію щодо передвиборчої кампанії. (З повним текстом звіту можна ознайомитись на офіційному сайті КВУ [http: /www.cvu.org.ua]). За підсумками моніторингу КВУ констатував незаконне втручання органів влади у виборчий процес, використання адмінресурсу на підтримку кандидата від влади та для протидії іншим кандидатам, тиск на ЗМІ та громадські організації, недостовірність списків виборців. КВУ висловив ряд рекомендацій органам влади та засобам масової інформації щодо усунення зазначених у звіті порушень.

Передвиборчі «технології»

Під час передвиборчої кампанії один з основних претендентів на посаду президента, опозиційний кандидат Віктор Ющенко, неодноразово заявляв про факти стеження за ним та замаху на його життя.10 вересня 2004 року, після кількаденного перебування під спостереженням українських лікарів, Віктор Ющенко у важкому стані був госпіталізований Віденською клінікою «Рудольфінерхауз». Після його повернення в Україну, виходячи зі стану його здоров'я та ушкоджень організму, було висунуто версію про отруєння. 21 вересня Генеральна прокуратура України, за заявою керівника виборчого штабу Віктора Ющенко Олександра Зінченка, порушила кримінальну справу за статтею 112 Кримінального кодексу (замах на життя державного або громадського діяча) для «повного й об'єктивного розслідування» обставин отруєння кандидата у Президенти. Потім кримінальна справа була передана для розслідування в СБУ, після чого знов була повернута в Генпрокуратуру. 25 жовтня 2004 року, перед першим туром голосування, прокуратура обнародувала висновки комісії українських експертів, які констатували, що погіршення стану здоров'я Ющенка було обумовлене «активізацією латентної вірусної герпетичної інфекції», і кримінальна справа була припинена.

[ред.] Перший тур 31 жовтня 2004

10 листопада 2004 — Центрвиборчком оголосив остаточні результати виборів:

Віктор Ющенко набрав 11 125 395 голосів, (39, 87 %).

Віктор Янукович набрав 10 969 579 голосів, (39, 32 %).

Олександр Мороз набрав 5, 81 %

Петро Симоненко — 4, 97 %.

Цей день був останнім терміном, передбаченим законодавством для оголошення остаточних результатів виборів. Існує думка, що ЦВК спеціально зволікала, намагаючися якимось чином знівелювати той успішний для опозиції факт, що Ющенко опинився на першому місці.

Другий тур 21 листопада 2004

Національний екзит-пол (Проводився консорціумом: КМІС, Центр Разумкова, Фонд «Демократичні ініціативи» методом анонімного анкетування): Віктор Ющенко набрав 54 % голосів, Віктор Януковичнабрав 43 % голосів.

24 листопада — ЦВК оголосив результати виборів: Віктор Ющенко — 46, 69 % голосів; Віктор Янукович— 49, 42 % голосів. Значна частина народу України, уряди Канади, США та багатьох країн Європи не визнали ці результати. Натомість керівництво Росії заявило про своє визнання таких результатів.

11 грудня австрійська клініка «Рудольфінерхауз», куди лідер української опозиції Віктор Ющенко був госпіталізований, офіційно заявила, що політик був отруєний діоксинами. «В останні 24 години ми завершили роботу над аналізами крові й у нас не залишилося жодних сумнівів. Безперечно, мова йде про спробу отруєння діоксинами», — повідомив директор клініки Міхаель Цимпфер. Держдепартамент Сполучених Штатів зробив заяву, в якій висловив серйозну стурбованість у зв'язку з інформацією про те, що версія про отруєння Віктора Ющенка знайшла лікарське підтвердження.

11 грудня 2004 року Генеральна прокуратура України скасувала власну постанову про закриття кримінальної справи у зв'язку з отруєнням лідера української опозиції Віктора Ющенка.

Переголосування другого туру 26 грудня 2004

3 грудня 2004 року Верховний Суд України визнав результати другого туру недійсними, у зв'язку з численними системними порушеннями на користь Віктора Януковича. Суд вирішив призначити переголосування другого туру на 26 грудня 2004 року. Під час цього переголосування більшість голосів, за висновками ЦВК (склад якої було змінено), отримав Віктор Ющенко.

Передвиборчий штаб Віктора Януковича, перебравши тактику команди Ющенка з другого туру, ініціював новий судовий позов. 20 січня 2005 року Верховний Суд України відхилив скаргу кандидата у Президенти Віктора Януковича, за відсутністю доказів, і розблокував процес офіційного вступу Віктора Ющенка на посаду Президента. У той же день ЦВК офіційно оприлюднила у пресі результати переголосування: Віктор Ющенко — 51, 99 % голосів; Віктор Янукович — 44, 20 % голосів.

Інавгурація

23 січня 2005 — Інавгурація президента Ющенка.

У неділю, 23 січня 2005 року о 12: 00 розпочалось урочисте засідання Верховної Ради, на якому прийняв присягу новообраний Президент України Віктор Ющенко. Після цього відбулася військова церемонія вМаріїнському палаці.

О 13: 30 Віктор Ющенко виступив з урочистою промовою на майдані Незалежності в Києві, де були присутніми не менше ніж півмільйона українців.

Після виступу на майдані Незалежності відбувся офіційний прийом Президента України Віктора Ющенка в Маріїнському палаці.

62. Вибори Президента України 2004 р. " Помаранчева революція"

Вибори Президента України 2004 р. як і передбачалося стали переломними в історії України. Ще за довго до офіційного початку передвиборчої кампанії всі політичні сили, як урядові, так і опозиційні стали готуватися до виборів.

Тривалий час була не зрозумілою позиція діючого Президента України Л.Кучми. Конституційний Суд України визнав, що він згідно з Конституцією України (1996 р.) перебуває при владі лише перший термін, хоча фактично перебував при владі вже два терміни. Зрештою Л.Кучма відмовився від участі у виборах 2004 р. Кандидатом від існуючої влади став діючий прем'єр-міністр України В.Янукович. Для створення його позитивного іміджу було задіяно всі можливі і неможливі засоби: від прямого використання адмінресурсу до відкритого поширення неправдивої інформації. Використовуючи своє службове становище, В. Янукович вжив ряд популістських заходів, зокрема, пенсіонерам було надано доплату до пенсій, підвищено заробітну плату. Проте такі заходи ледь не призвели до економічної кризи в країні.

Опозиційні сили згрупувалися навколо В.Ющенка, лідера " Нашої України", колишнього голови Національного банку України, Прем'єр-Міністра у 2000-2001 pp.

Однією з особливостей передвиборчої компанії стало висування великої кількості кандидатів у Президенти України — більше двадцяти. Проте головна передвиборча боротьба точилася між двома кандидатами: В. Януковичем і В.Ющенком. Крім того, передвиборча боротьба позначилась як трагічними (отруєння В.Ющенко, що змусило його на певний час перервати свою компанію), так і комічними (кинуте на знак протесту яйце в В. Януковича під час його поїздки у Івано-Франківськ призвело до шоку і падіння в результаті втрати свідомості) випадками.

Президентські вибори відбулися 31 жовтня 2004 р. В результаті голосування голоси виборців розподілилися наступним чином: В.Ющенко — 39, 26% голосів, В.Янукович — 39, 11%, О.Мороз - 5, 82%, П.Симоненко - 4, 97%, Н.Вітренко - 1, 53%, А.Кінах — 0, 93%. Решта 18 кандидатів набрали менше 1% голосів.

Під час проведення виборів проявилась заангажованість Центральної Виборчої Комісії на чолі з С.Ківаловим, яка впродовж 10 днів не оприлюднювала остаточні результати голосування. Крім того, з'ясувалося, що робота комп'ютерної мережі ЦВК зазнавала зовнішнього втручання.

Такий розподіл голосів не виявив переможця перегонів, який мав би набрати більше 50%, і тому було призначено другий тур виборів на 21 листопада 2004 р. Основними суперниками в цьому турі, як і в першому, були В. Ющенко і З.Янукович. Після першого туру про свою підтримку Юдейка заявили О.Мороз та А.Кінах. Януковича підтримала Н.Вітренко.

Новизною другого туру було те, що між двома кандидатами відбулись відкриті теледебати, за яками спостерігала майже вся країна.

Голосування другого туру відбулося із значними фальсифікаціями і махінаціями на користь кандидата від влади. В результаті оприлюднювані ЦВК результати про перемогу В.Януковича разюче відрізнялися від даних екзитполів, які засвідчували перемогу В.Ющенка. Обурені таким станом речей виборці відгукнулися на заклик опозиційного кандидата захистити свій вибір і вже ввечері 21 листопада зібралися на мітинг на центральній площі Києва Майдані Незалежності. З наступного дня мітинг переріс у масову мирну акцію протесту, яка тривала до 8 грудня 2004 р. і отримала назву " Помаранчева революція". -

За вимогою частини депутатів на позачергове засідання зібралася Верховна Рада України, щоб обговорити ситуацію, що склалася, і прийняти відповідне рішення. Проте про-урядові фракції і комуністи відмовилися взяти в ньому участь. На цьому засіданні як політичний акт В.Ющенко прийняв присягу Президента України. Ця акція додала снаги мітингуючим, ряди яких з кожним днем зростали. У різні дні під час акції громадського протесту на Майдані було від 500 тис. до 1, 5 млн. чол.

Незважаючи на народні протести, на те, що Верховний Суд України та суди інших інстанцій не розглянули скарги команди кандидата у президента В.Ющенка, ЦВК, не взявши до уваги жодної скарги, 24 листопада о 18.30 оголосила переможцем у виборах В. Януковича.

Така неприхована зневага і несправедливість сприяла радикалізації дій протестуючих, ряди яких почали швидко зростати. Лідери опозиції заявили про створення Комітету національного порятунку і всеукраїнський політичний страйк. Почалася розбудова наметового містечка на Хрещатику і Майдані Незалежності. Київська міська влада і кияни надали всіляку допомогу протестуючим. На потреби протестуючим було пожертвовано 20 млн. гривен без врахування принесеного одягу та їжі. Лідери опозиції закликали мітингуючих взяти в облогу Адміністрацію Президента України (Л.Кучми), а згодом і Кабінет Міністрів України.

Того ж дня до Києва стали звозити і прихильників В.Януковича (загалом близько 20 тис), які спробували створити власне наметове містечко навпроти будівлі кабінету Міністрів України. У країні склалася вкрай напружена ситуація: загроза силових дій як з боку правоохоронних органів, так і з боку прихильників ворогуючих таборів, політична криза, загроза економічної кризи.

Тим часом Верховний Суд України наклав заборону на публікацію результатів оголошених ЦВК до моменту оголошення свого рішення.

27 листопада відбулося засідання ВРУ на якому було прийнято постанову про політичну кризу в Україні, в якій визнано факт фальсифікації виборів та фактично анульовано рішення ЦВК. Парламент висловив недовіру ЦВК і назвав неприпустимим застосування сили до учасників акції громадської непокори.

Прихильники кандидата у президенти В.Януковича взяли курс на сепаратизм, на розкол країни. " З'їзд депутатів всіх рівнів" у Сєвєродонецьку закликав до проголошення Південно-Східної Автономної Республіки. Провідну роль у цьому процесі відігравали регіональні лідери Донецької, Луганської, Харківської та інших областей. В той же час у західних і центральних регіонах країни місцеві ради приймають рішення про визнання Президентом України В.Ющенка.

Щоб розв'язати складну ситуацію з посередницькою місією, до України прибули представники Польщі, Литви, Росії, ОБСЄ та ЄС. Зрештою при допомозі міжнародних посередників сторони конфлікту (Президент України Л.Кучма, і кандидати у президенти України В.Ющенко і В.Янукович) виробили формулу політичного врегулювання кризи. Але все залежало від рішення Верховного Суду України, який 29 листопада приступив до розгляду скарги, поданої довіреними особами В. Ющенка про визнання незаконними дії ЦВК щодо оголошення переможця другого тура і відміну відповідної постанови про його підсумки.

Засідання Верховного Суду України транслювалося по телебаченню і радіо і всі громадяни могли довідатися про ті зловживання і фальсифікації, які відбувалися під час виборів. Своїм рішенням від 3 грудня 2004 р. Верховний Суд України визнав недійсними результати другого туру президентських виборів оголошених Центральною Виборчою Комісією (ЦВК) 26 листопада 2004 р. і призначив переголосування другого туру на 26 грудня 2004 р.

7 грудня Л.Кучма підписав Указ про відпустку на період передвиборчої компанії В. Януковича і призначив М.Азарова виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра України.

Що унеможливити під час переголосування масових фальсифікацій було розроблено зміни до Закону " Про вибори Президента України". Ці пропозиції, згідно з домовленостями, були поставлені на голосування у ВРУ у пакеті з змінами і доповненнями до Конституції України Політична реформа. Які передбачали з вересня 2005 р. перерозподіл владних повноважень між ВРУ, Президентом України і Прем'єр-Міністром. Також голосувався проект у першому читанні про реформування системи місцевого самоврядування. 8 грудня пакет було проголосовано переважаючою більшістю депутатів. Відразу в сесійній залі проголосовані документи були підписані Президентом України Л.Кучмою. Також ВРУ затвердила і новий склад ЦВК, який очолив Я.Давидович.

Таким чином політична криза в країні була розв'язана шляхом компромісу, народ України відстояв свої права мирним шляхом, засвідчивши свою прихильність демократичним ідеалам.

Після цього масові акції на Майдані Незалежності у Києві припиняються але продовжує функціонувати наметове містечко на Хрещатику.

До переголосування команда В.Януковича підійшла у новому складі і з новими гаслами. В.Янукович заявив про свою опозиційність до Л.Кучми, в той же час залишаючись прем'єр-міністром у відпустці.

Під час переголосування до України приїхала рекордна кількість міжнародних спостерігачів — 12 тис. чол., які засвідчили демократичний характер голосування 26 грудня.

Переголосування 26 грудня 2004 р. дало такі результати: за В.Ющенко проголосувало 51, 99% виборців, що взяли участь у голосуванні, за В.Януковича— 44, 21%. Інавгурація нового Президента України В.Ющенко відбулась 23 січня 2005 р.

Ключові дати

21 листопада-8 грудня 2004 р. - " Помаранчева революція"

23 січня 2005 р. - інавгурація Президента України В. Ющенка