Начальники і підлеглі , старші та молодші, їх права і обов’язки.

Військовослужбовці мають постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою й пова­жати чужу гідність, пам'ятати, що за їхньою поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні сили України в цілому.

Стосунки між військовослужбовцями ґрунтуються на взаємній повазі. Усі військовослужбовці під час зустрічі (обгону) вітають один одного, додержуючись правил, визначених Стройовим статутом. З питань служби вони звертаються один до одного на «Ви».

Начальники і старші, звертаючись із питань служби до підлеглих і молодших, називають їх за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово «товариш». Наприклад: «солдате Коваленко» або «товаришу солдате»; «сержанте Шевчук» або «товаришу сержанте»; «прапорщику Іваненко» або «това­ришу прапорщик»; «лейтенанте Петренко» або «товаришу лейтенанте».

У вільний від служби час військовослужбовці можуть звертатись один до одного на ім'я, а до начальників і старших — на ім'я та по батькові.

Військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатися їм місцем у громадському транспорті, захищати честь і гід­ність громадян, сприяти додержанню громадського порядку, надавати допомогу постраждалим під час нещасних випадків, у разі виникнення стихійного лиха.

Звертаючись до іншого військовослужбовця в присутності командира (начальника) чи старшого, слід запитати на це дозволу командира (началь­ника) чи старшого. Наприклад: «Товаришу майоре. Дозвольте звернутися до лейтенанта Коваленка».

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно вико­нувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. Після отримання наказу військовослужбовець відповідає: «Слухаюсь», — і виконує його. Про виконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти начальникові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальникові. Наказ має бути сформульований чітко і не може допус­кати його подвійного тлумачення. Начальник (командир), який віддав наказ, повинен забезпечити його виконання. Він несе відповідальність за наслідки та відповідність наказу чинному законодавству, а також за невживання заходів щодо його виконання.

Правила військового вітання визначені у Стройовому Статуті Зброй­них сил України (ст. 1, розділ III). Усі військовослужбовці зобов'язані під час зустрічі (обгону) вітати один одного, суворо додержуючись статутних правил. Підлеглі та молодші за військовим званням вітають першими. Крім того, військовослужбовці зобов'язані вітати:

• могилу Невідомого солдата;

• братські могили воїнів, які загинули за свободу і незалежність України;

• бойові прапори військових частин, Військово-Морський Прапор з при­буттям на військовий корабель і під час відбуття з нього;

• похоронні процесії, які супроводжуються військами.