Практична частина. 1. Визначте за структурними ознаками вид наукової роботи.

1. Визначте за структурними ознаками вид наукової роботи.

1. Титульна сторінка, план, текст, список використаної літератури.

2. Назва, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел.

3. Вступ, основна частина, завершальна частина.

4. Назва, преамбула, основні положення, завершальні положення.

2. Прочитайте, складіть і запишіть тези цього тексту. Визначте стиль і підстиль тексту.

Вода є основою всього живого. Приміром, наш організм складається з води на 70-80% від своєї маси. Якщо без їжі людина може пожити понад місяць, то без питва загине через кілька днів.

93, 96% усіх запасів усіх запасів гідросфери становить солоний світовий океан. І лише трішки більше як 6% - прісна вода. Із них 4, 12% - під землею. Води в надрах в 3500 разів більше, ніж у всіх річках світу! Саме тому підземні родовища вважаються стратегічно важливими джерелами води на планеті.

Основин критерієм питної води практично в усьому світі є лише її хімічний склад. Традиційні санітарно-гігієнічні аналізи дають змогу визначити наявність чи відсутність шкідливих для людини хімічних сполук. Із цього погляду вода вже досить вивчена, і тут важко сказати щось нове. Але вода – це набагато складніша субстанція, щось унікальне, що має енергію, інформаційну пам'ять та інші властивості, котрі важко розгадати.

Феномен інформаційних властивостей води поки що маловивчений. Одними з перших на нього звернули увагу японські фізики. Під час експерименту президент токійського університету Масару Емато заморозив краплини води та, роздивляючись їх під потужним мікроскопом, виявив: їхня молекулярна структура по-різному реагує на зовнішню інформацію. Приміром, якщо відтворювати класичну музику, кристали набувають правильної симетричної форми, а після " прослуховування" року - розташовуються в хаотичному порядку. Вода неоднаково реагує також на різноманітні слова, звуки і навіть думки. Відомі також випадки, коли піддослідні тварини гинули, випивши воду, котра певний час стояла в цілком герметичній посудині поруч із отрутою. Іншими словами, вода – це не просто речовина, а жива матерія, здатна " насичуватися" інформацією і потім " транслювати" її навколишньому світу. Від такої гіпотези просто голова йде обертом. Ось, виходить, чому хрест і молитва священика перетворюють звичайну воду на святу, передаючи їй позитивний заряд. Ось чому вода з підземних джерел, захищена від негативної інформації товщами порід, має унікальні корисні властивості, а водопровідна, постійно контактуючи з джерелами забруднень, близька за своєю структурою до " мертвої води" (За Д. Олеговим).

3. Проаналізуйте анотації до книг. Яка з них є неповною? Чому?

А. Культура слова: Мовностилістичні поради – книжка, присвячена чистоті української мови. Автор: Пономарів Олександр Данилович.

У посібнику додаються поради щодо вибору слів, вимовних, наголосових та морфологічних варіантів, синтаксичних конструкцій для найкращого висловлення думки в різних стилях української літературної мови. Рекомендації автора ґрунтуються на мовному досвіді українського народу, відбитому в творах класичного та сучасного письменства.

Б. Коваль А.П. Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. – К.: Либідь, 2001. – 312 с.

Крилаті вислови в цьому виданні подаються не в алфавітному порядку, а в такій послідовності, у якій вони вжиті у Біблії, так що читач матиме змогу уявити, як побудовано Біблію, яким є зміст і стиль викладу кожної частини. У висловах фіксуються зміни у змісті й формі, які відбулися за час їх існування в українській мові; усі наявні значення висловів ілюструються цитатами з творів українських письменників.

Для широкого кола читачів, не байдужих до мовного багатства.

4. Поясніть, у якій частині вступу курсової (дипломної, магістерської) роботи можна використати подані слова, словосполучення та речення:

а) розробити, обґрунтувати, з’ясувати, визначити, установити, виявити, проаналізувати, описати, простежити, показати, охарактеризувати, уточнити;

б) до цього часу не була (не стала) предметом спеціального дослідження; немає спеціальних праць; певне коло питань ще не знайшло належного висвітлення; залишається низка нерозв’язаних питань; недостатній рівень опрацювання проблеми; досі немає узагальненої праці; вивчалися лише окремі питання; потребує глибокого й детального розгляду.

5. Виконайте тестові завдання, даючи стисле пояснення.

І. До наукових звань належить:

1) молодий вчений;

2) доктор філологічних наук;

3) магістр;

4 професор;

5) завідувач кафедри.

ІІ. Основний спосіб розміщення літератури в списку використаних джерел:

1) хронологічний;

2) алфавітний;

3) тематичний;

4) спочатку зарубіжні джерела, потім – всі інші;

5) спочатку книги, потім газети.

ІІІ. Особу, яка складає реферат, називають:

1) рефератом;

2) референтом;

3) референтистом;

4) рефреном.

ІV. Основне призначення довідкової анотації:

1) подати інформацію про документ;

2) полегшити пошук необхідних джерел;

3) уточнити ті вихідні дані, що відсутні в бібліографічному описі;

4) дати рекомендацію читачеві.

V. Компіляція передбачає:

1) привласнення чужих ідей;

2) запозичення доповіді;

3) включення чужого тексту у власну монографію;

4) реферування інших текстів;

5) створення автореферату на підставі чужої дисертації.

Тема. Стаття як самостійний науковий твір.

Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці

План

1. Поняття про статтю: сутність наукової статті як різновиду наукової апробації; класифікації статей (за змістом, за кількістю авторів, за галузевим призначенням, за способом розкриття теми; функції статей).

2. Структура статті.

3. Етапи підготовки статті.

4. Оформлення статті.

5. Поняття про рецензію та відгук як критичне осмислення певної наукової праці: спільні та відмінні характеристики, призначення, структура, реквізити.

6. Бібліографічний опис використаних джерел: основні вимоги.

Література

1. Васенко Л.А. Фахова українська мова: навч. посіб. / Л.А. Васенко, В.В. Дубічинський, О.М. Кримець. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 272 с.

2. Гриценко Т.Б. Українська мовіа за професійним спрямуванням: навч. посіб. / Т.Б. Гриценко– К.: Центр учбової літератури, 2010. – 624 с.

3. Семеног О.М.. Культура наукової української мови: навч. посіб. / О.М.Семеног – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 216 с.

4. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. – [3-є вид.] / З. Мацюк, Н. Станкевич – К.: Каравела, 2010. – 352 с.

5. Шевчук С. Українське ділове мовлення: підручник. – [Вид.3-є, доп. і перероб.] / Шевчук С.– К.: Атіка, 2007. – 592 с.