Мал.12.3. Наслідки запровадження імпортного мита

Експортне(вивізне) мито. Держава йде на обмеження експорту у тому випадку, коли потрібно взяти під контроль ціну на деякий товар і утримувати на рівні, що нижчий за світовий, виплачуючи субсидії виробникам.

Вивізне мито використовують, як, правило, країни, що розвиваються на країни з перехідною економікою.

В США оподаткування експорту заборонене конституцією.

Ціна

A S Свтова ціна

B Мито

Внутрішня ціна

0 Кількість товару

А-Експорт до введення тарифу

В-Експорт після введення тарифу

Мал.12.4. Наслідки зростання експортного мита

Нетарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі

Вплив держави на міжнародну торгівлю значно посилився завдяки розширенню ворм і методів нетарифних тотровельних обмежень (до 50). Активно використовують промислово розвиненні країни.

Квотування- це обмеження в кількісному чи вартісному вираження обсягу продукції, яку дозволено ввозити чи вивозити з країни (імпортна та експортна квота) за певний період. Квотування зовнішньої торгівлі здійснюється шляхом її ліцензування.

Добровільне обмеження експорту. Є квотою, яку запроваджує не країна-імпортер, а країна-імпортер.

Експортні субсидії- пільги держави експортерам для розширення вивезення товарів за кордон. Виробникам-володарям субсидій вигідніше експортувати, ніж продавати.

Демпінг -міжнародна дискримінація в цінах, коли країна-експортер продає свій товар за кордон дешевше, ніж на вітчизняному ринку.

Економічні санкції -надзвичайна форма державного обмеження зовнішньої торгівлі.

Торговельне ембарго -заборона державою ввезення до якої-небудь країни товарів. Мета-тиск на країну для досягнення певних політичних цілей.

Політика протекціонізму -державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції, коли відбувається дискримінація імпортних товарів на користь вітчизняних за допомогою специфічних стандартів якості, норм безпеки, санітарних обмежень тощо.