Рекомендації до написання другого розділу курсової роботи

Друга частина курсової роботи має теж теоретичний характер і складається з 2 пунктів.

Перший пункт засновується на раніше вивченому матеріалі, що був відображений у першому розділі даної курсової роботи. На його основі необхідно розкрити проблеми які треба вирішувати в аспекті даної теми. В першому пункті розглядаються також думки різних вчених, стосовно цих проблем.

Другий пункт складається конкретно з запропонуванням шляхів для вирішення цих проблем.

В цілому саме другий розділ повинен пояснити та доказати нам сучасність і актуальність даної теми, повинен зобразити усі проблеми, які її стосуються, та можливі шляхи їх вирішення.

4. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Третій розділ курсової роботи має аналітичний характер.

В ньому повинен бути проведено аналіз активних та пасивних операцій банків; аналіз фінансових результатів та аналіз основних коефіцієнтів діяльності банку.(на основі закріпленого за кожним варіанта);

Третій розділ повинен складатися з чотирьох пунктів.

Перший пункт – «Аналіз активних операцій банків».

Активні операції банків – це фінансові операції по розміщенню засобів з метою отримання доходу.

Актив – це той або інший об'єкт, який контролюється банком і відповідає хоча б одній з названих вище вимог:

- дає дохід;

- може бути обміняний на інший об'єкт, який дає дохід.

Всі активні операції є ризикованими, але вони забезпечують банку значну частину доходів.

Мета дослідження активних операцій полягає в тому, щоб визначити шляхом аналізу по вертикалі динамічні зміни в структурі активів. На основі оцінки по горизонталі аналізують зміни в динаміці, зіставляючи дані за різні періоди. Оцінка якості активів – важливий показник для визначення ступеня надійності банку і ефективності його діяльності. Аналізуючи активні операції, групують статті по окремих ознаках.

Аналіз структури активів по ступеню ліквідності.

Ліквідність активу – це його здатність конвертуватися в грошові кошти. Всі активи банку по ступеню ліквідності можна розділити на п'ять груп:

1. Високоліквідні активи – це засоби в касі, в НБУ і інших банках, а також активи, які можна швидко конвертувати в наявні або безготівкові засоби. Вони не дають банку дохід, але необхідні для розрахунків за його зобов'язаннями. До них належать:

- наявні засоби і банківські метали;

- засоби до запитання в НБУ;

- засоби до запитання в інших банках;

- термінові депозити в НБУ.

2. Ліквідні активи – це активи, які приносять банку дохід, зокрема:

- всі надані кредити;

- депозити в інших банках;

- цінні папери;

- вкладення в асоційовані і дочірні компанії.

3. Нізьколіквідні активи – пролонгована і дебіторська заборгованість по кредитах.

4. Неліквідні активи – прострочена і сумнівна заборгованість по кредитах.

5. неприбуткові активи – основні засоби і нематеріальні активи, капіталовкладення, товарно-матеріальні цінності.

Для проведення аналізу активів по ступеню ліквідності слід керуватися наступним:

- високоліквідні активи повинні складати в сукупних активах – 15 %;

- тільки ліквідні активи приносять банку дохід. Їх оптимальна частина в структурі активних операцій – 61-70 %;

- збільшення низьколіквідних і неліквідних активів – явище негативне, оскільки приводить до зниження доходів банка.

Завдання 1: за даними додатку №1 розділіть активи по групах (згідно їх ліквідності) в запропонованій нижче таблиці 1, розрахуйте структуру і зробіть висновки.

Таблиця 3.1