![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Загальна будова пострілів
Мал. 14. Загальний вид пострілу до гранатомета: а - постріл (граната з пороховим зарядом); б - граната у польоті Постріл до гранатомета (мал. 14) складається із протитанкової гранати та порохового заряду.
Протитанкова граната складається з наступних основних частин (мал. 15): головної частини з вибуховою речовиною; підривника; реактивного двигуна; стабілізатора (розміщується в пороховому заряді). Мал. 15. Основні частини пострілу до гранатомету: 1 - пороховий заряд; 2 - реактивний двигун; 3 - донна частина підривника; 4 - головна частина; 5 - головна частина підривника При пострілі із гранатомета від удару бойка по капсулю - запилювачу гранати запалюється пороховий заряд. Гази, які утворюються від згорання порохового заряду, надають гранаті обертального руху (за допомогою турбінки) і викидають її із каналу ствола із швидкістю при стрільбі пострілами: ПГ-7В - 120 м/с, ПГ-7ВМ - 140 м/с. Після вильоту гранати із каналу ствола відкриваються крила стабілізатора, відбувається зведення підривника і на відстані, що забезпечує безпеку стріляючого запалюється пороховий заряд реактивного двигуна. При горінні порохового заряду реактивного двигуна внаслідок стікання порохових газів через соплові отвори утворюється реактивна сила і швидкість польоту гранати збільшується, досягаючи в кінці повного згоряння заряду 300 м/с. Надалі граната летить по інерції. За рахунок перерозподілу стартової (початкової) і маршової (від реактивного двигуна) швидкостей при стрільбі пострілом ПГ-7ВМ досягнуто покращання зовнішніх балістичних характеристик гранат. При зустрічі гранати з перепоною (ціллю) п`єзоелемент підривника стискується, в результаті чого виникає електричний струм під дією якого вибухає електродетонатор підривника, а потім вибуховий заряд гранати. При вибухові гранати утворюється кумулятивний (зосереджений, спрямований) струмінь, який пробиває броню (перепону), вражаючи живу силу, руйнує озброєння і обладнання, а також запалює пальне. При пострілі гранатомет віддачі не має. Це забезпечується витіканням порохових газів назад через сопло і розтруб патрубка ствола. Утворена в наслідок цього реактивна сила, направлена вперед, врівноважує силу віддачі, а дія порохових газів на передні стінки та на розширення труби викликає деякий рух гранатомета вперед (викачування), яке сприймається стріляючим малопомітно.
3.2 Будова пострілів до гранатомета Постріл ПГ-7В складається із протитанкової гранати і порохового заряду. Мал. 16. Постріл ПГ-7В: а - головна частина; б - реактивний двигун; в - пороховий заряд; 1 - ізоляційна втулка; 2- струмопровідний конус; 3 - обтекач; 4 - ізоляційне кільце; 5 - вирва; 6 - корпус; 7 - розривній заряд; 8 - втулка заряду; 9 - сопловій блок; 10 - герметизатор; 11 - фіксатор; 12 - шайба; 13 - труба; 14 - пороховий заряд реактивного двигуна; 15 - дно; 16 - цоколь; 17 - перо стабілізатора; 18 - ось пера стабілізатора; 19 - хрестовина стабілізатора; 20 - стрічковий нітрогліцеріновий порох; 21 - турбінка; 22 - пиж з пінопласту; 23 - трассер; 24 - гільза з паперу; 25 - виступ з різьбою; 26 - осьовий канал; 27 – капсуль-запалювач; 28 - радіальний канал; 29 - піросповільнювач; 30 - сопловий отвір; 31 - донна частина підривника; 32 - провідник; 33 - головна частина підривника Постріл ПГ-7ВМ по будові, дії, укупорці, пофарбуванню і маркуванню аналогічний пострілу ПГ-7В. Основні особливості будови пострілу ПГ-7ВМ наступні: підривник в обох пострілах уніфікований. Підривник пострілу ПГ-7ВМ відрізняється від підривника пострілу ПГ-7В лише складом, запресованим у втулку запобіжника, і тим, що його донна частина підтиснута кільцем з прокладкою. пороховий заряд пострілу ПГ-7ВМ (ПГ-7ПМ) невзаємозамінний з пороховим зарядом пострілу ПГ-7В (ПГ-7Г), тому застосування у пострілі ПГ-7ВМ порохового заряду ПГ-7П або у пострілі ПГ-7В порохового заряду ПГ-7ПМ не допускається. для підвищення надійності з’єднання порохового заряду ПГ-7ПМ з гранатою на виступ з різьбою дна реактивного двигуна одягнута пружинна шайба, яка при повністю нагвинченому пороховому заряді упирається в цоколь стабілізатора і розпрямлюється. Пороховий заряд слід нагвинчувати до упору так, щоб забезпечувалося цільне підтискання шайби; при цьому надмірних зусиль, які могли б визвати пошкодження картонної гільзи порохового заряду не прикладати. Постріли в яких порохові заряди нагвинчуються неповністю, до стрільби не допускаються. змащення різьби виступу гранати пострілу ПГ-7ВМ не проводиться. Головна частина гранати складається із корпусу, облягальника, струмопровідного конуса, ізоляційної втулки, ізоляційного кільця, втулки заряду, вирви, провідника і розривного заряду. У втулку облягальника вгвинчується головна частина підривника, в донне очко вставляється донна частина підривника. Підривник (п’єзоелектричний) служить для забезпечення розриву гранати при зустрічі її з ціллю (перепоною). Він складається із головної і донної частин. Головна частина підривника (мал. 17) має п’єзоелемент, який при ударі гранати о перепону виробляє електричний струм. Для захисту п’єзоелемента від випадкового удару в службовому використанні на корпус головної частини підривника одягнутий запобіжник ковпачок з чекою. Донна частина підривника має електродетонатор, який при подачі на нього електричного струму від п’єзоелемента вибухає і викликає розрив головної частини гранати. Електричний зв’язок обох частин підривника здійснюється через зовнішній і внутрішній ланцюги, які утворюються металевими частинами гранати. Зовнішній ланцюг: облягач - корпус; внутрішній ланцюг: струмопровідний конус – вирва – провідник. В службовому користуванні підривник безпечний, оскільки двигунець, на якому розташований електродетонатор, зміщений в бік і електродетонатор відключений від ланцюга. В донній частині підривника розташовується само знищувач, призначений для розриву гранати, якщо відмовить електрична частина підривника або якщо граната на протязі 4-6 с після вильоту із каналу ствола гранатомета не зустрінеться з перешкодою. Реактивний двигун гранати служить для збільшення швидкості польоту гранати. Він складається із труби, соплового блоку, фіксатора з шайбою, упору, діафрагми і дна. В трубі розташовуються порохові заряди, запалювач і піросповільнювач, який служить для запалювання порохового заряду реактивного двигуна. Сопловий блок має шість закритих герметизаторами соплових отворів, через які після пострілу виходять порохові гази із реактивного двигуна.
а - загальний вигляд; б - вигляд у розрізі; 1 - чека; 2 - тасьма; 3 - ізолятор; 4 - корпус; 5 - запобіжний ковпачок; 6 - п’єзоелемент; 7 - мембрана Фіксатор при зарядженні входить у виріз на дульній частині ствола гранатомета і забезпечує розташування капсуля-запалювача гранати проти бойка. Шайба за рахунок пружних якостей утримує гранату в гранатометі, що дозволяє вести стрільбу під кутами схилення. Дно має радіальний і осьовий канали, заповнені димним порохом. В радіальному каналі розташований капсуль-запалювач, а у осьовому – ковпачок, який захищає порох від вологи і висипання. Дно, крім цього, має виступ з різьбою для нагвинчування порохового заряду. Для захисту капсуля-запалювача від випадкового наколу і різьби виступу від пошкодження при транспортуванні на дно нагвинчується запобіжник з прокладкою. Пороховий заряд призначаєтьсядля надання гранаті початкової швидкості. Він конструктивно поєднаний із стабілізатором і складається із стрічкового нітрогліцерінового пороху і розташований в гільзі із набійного паперу. Ззаду стабілізатора встановлений пиж із пінопласту. Пороховий заряд розташовується у паперовому пеналі для оберігання його від вологи і механічних пошкоджень при зберіганні і транспортуванні. Стабілізатор забезпечує стійкий політ гранати. Він розташований всередині порохового заряду і складається із хрестовини, чотирьох пір’їв (що вільно обертаються на осях), цоколя і турбінки. Цоколь виконує роль обтюратора, перешкоджаючи прориву порохових газів до реактивного двигуна. Хрестовина має різьбу для нагвинчування порохового заряду на виступ дна реактивного двигуна. Турбінка служить для придання гранати обертання. В гнізді турбінки розташований трассер.
|