І. Вступна частина (10 хв.).

Методичні вказівки. Після оголошення теми та мети заняття, звернути увагу тих, хто навчається на взаємозв’язок вивчення даної теми із темами інших дисциплін. З метою поточного контролю за засвоєнням курсантами навчального матеріалу попереднього заняття провести контрольне опитування: Питання контролю підготовки слухачів до заняття:

1.Призначення автомату АК-74.

2. ТТХ автомата Калашникова АК-74.

3. Будова автомата Калашникова АК-74.

4. Призначення основних частин та механізмів автомата Калашникова АК-74.

5. Класифікація стрілецької зброї.

Дії керівника заняття:

1. Прийняти рапорт командира навчальної групи;

2. Перевірити наявність особового складу на занятті, зовнішній вигляд, готовність до заняття;

3. Перевірити готовність навчально – матеріального забезпечення до заняття.

4. Провести контроль засвоєння матеріалу попереднього заняття (усне або письмове опитування).

5. Довести заходи безпеки під час проведення заняття.

6. Оголосити тему, мету та навчальні питання заняття, літературу.

ІІ. Основна частина (75 хв.)

Керівник заняття оголошує тему, цілі заняття та нагадує, що слово “пістолет” походить від назви італійського міста Пістойя, де в 1570 році майстром Каміло Вестелі був зроблений перший в світі пістолет.

Перші зразки автоматичних пістолетів з’явились в кінці ХIХ століття. Це пістолети Люцце-1847 р., Бергмана-184р., Борхарда-1883 р.

Завдання створення вітчизняного зразка автоматичного пістолета стояла перед конструкторами-зброярами токаревим, Коровіним, Прилуцьким, Владімировим, Рановим і Воєводіним.

Першу модель самозарядного пістолета зробив С.А.Коровін в 1924 р. (калібр 7, 65 мм). В 1924 р. розроблений пістолет Прилуцького, котрий був простіший по будові і не поступався по характеристикам пістолетам Коровіна і Вальтера. В 1929 р. Коровін і Прилуцький переробили свої пістолети під патрони калібру 7.62мм. Створив свій зразок Токарев. Його пістолет на порівняльних полігонних випробовуваннях вітчизняної та іноземної зброї в 1930р. визнаний кращим і був названий 7, 62 мм пістолет зразка 1930р. ТТ (Тула, Токарев). Цей пістолет був прийнятий на озброєння Червоної Армії.

Після ВВВ, на основі вивчення і узагальнення досвіду бойового застосування особистої зброї було оголошено новий конкурс на зміну ТТ. Цей новий пістолет повинен був бути меншим за розмірами і у вазі, мати добру надійність і безвідмовність дії в різних умовах.

В 1945 р. розроблений і визнано кращим на випробовуваннях та 1951 році прийнятий на озброєння 9мм пістолет Макарова, котрий відповідав сучасним вимогам. Новим досягненням у проектуванні особистої зброї став створений колективом у складі Лаптева, Сімаріна, Куликова, пістолет самозарядний малогабаритний (ПСМ) під новий пістолетний патрон калібру 5.45мм.

Вражаюча дія кулі. Вражаюча здібність кулі пістолета (револьвера) під час його застосування ставиться найбільш гостро відносно іншої стрілецької зброї. Наприклад для гвинтівочної кулі найбільш важлива дальність та пробивна дія. Вони досягається сполученням великої початкової швидкості зі значним поперековим навантаженням кулі (поперекове навантаження є відношення її маси до поперекової площі). Наскільки швидко супротивник вийде зі строю після попадання в нього гвинтівочної кулі не має суттєвого значення так, як стрільба ведеться на великих відстанях, важливо лише уразити ціль.

Інша справа при стрільбі з пістолетів. Умови, в яких вони застосовуються вимагають негайного виводу зі строю ураженої цілі. У противному випадку вражений, але не виведений зі строю супротивник продовжує погрожувати життю стрільця.

У зв’язку з порівняно невисокими початковими швидкостями, найбільш простий, надійний та ефективний шлях до досягнення необхідної вражаючої здібності є застосування куль великого калібру. Такі кулі мають велику дію, що зупиняють, тобто здібність передавати максимум своєї кінетичної енергії тій перешкоді, у яку вони попадають.

Наприклад куля малого калібру, що має кінетичну енергію 50 кгс/м попавши в частину тіла, ураження якої не погрожує життю, легко її пробиває, не наносячи шкоди організму. Витратив 5 кгс/м на пробивання, куля летіть далі.

Якщо в ту ж саму частину тіла попаде куля великого калібру, яка має лише 20 кгс/м, вона може і не пробити її, але витратить на проникнення вглиб всю свою енергію та передасть тілу оглушний, контузний удар, що негайно паралізує організм.

1. Навчальне питання (25 хв.)