Кріплення та регулювання лапки

Механізм лапки відноситься до збірних вузлів механізму переміщення тканини в швейних машинах. Такі пристрої виконують дві основні функції:

1) запобігають зміщенню тканини під час проколу та виходу голки з тканини, що є дуже важливим для правильного процесу петлеутворення;

2) забезпечують притиснення тканини до зубців рейки, що необхідно для процесу транспортування.

Особливістю більшості пристроїв утримання тканини, зокрема лапки, є її статичне положення під час роботи машини. Таким чином, правильне закріплення лапки забезпечує відповідне виконання двох важливих функцій. Докладніше функції лапки буде розглянуто нижче.

Лапка кріпиться на стрижні до упору, жорстко, за допомогою гвинта. Підошва повинна бути розташована паралельно зубчастій рейці, проріз має знаходитися точно над голковим отвором.

Лапка повинна бути чистою, а її підошва — добре відполірованою. Обов'язково повинен бути запобіжник.

Для підйому та опускання лапки застосовуються два пристрої: ручний й колінний.

Щоб закріпити лапку, потрібно вимкнути машину. Голковод підняти у крайнє верхнє положення. Стрижень лапки теж підняти у верхнє положення за допомогою важеля. Лапку одягають на стрижень та закріплюють її притискним гвинтом за допомогою викрутки.

У вузлі лапки наявні такі основні регулювання: тиск лапки на тканину, висота підйому лапки над голковою пластиною, положення підошви лапки стосовно зубчастої рейки та траєкторію руху голки. У ділянці кріплення лапки можливо:

1) замінити зіпсовану лапку на якісну;

2) підібрати лапку для виконання спеціальних технологічних операцій, наприклад, для обкантовування зрізів деталей, для виконання оздоблювальних строчок тощо;

3) відрегулювати підошву лапки відносно зубчастої рейки та отвору голкової пластини.

Щоб збільшити тиск лапки на тканину, гвинт закручують за годинниковою стрілкою. Для зменшення тиску лапки гвинт повертають проти годинникової стрілки. При цьому лапка повинна бути опущена і машина вимкнена. Розглянемо регулювання лапки у ділянці її кріплення.

Лапка закріплюється так, щоб підошва була розташована паралельно зубчастій рейці, а розріз між ріжками не закривав голковий отвір на голковій пластині. Тобто лінія траєкторії руху голки не повинна перетинатися з лапкою. У разі зміщення лапки на 1—2 мм можуть виникнути косі стібки в строчці, злам голки тощо.

Щоб усунути такі недоліки, потрібно послабити кріплення гвинта і лапку повернути навколо своєї осі за годинниковою стрілкою або проти. Влаштувавши лапку правильно, гвинт закрутити до упору за годинниковою стрілкою.

У ділянці пружиноутримувача регулюється висота підйому лапки над рівнем голкової пластини, а також положення лапки відносно траєкторії руху голки.

Регулювання висоти підйому лапки над рівнем голкової пластини необхідно визначити за допомогою технічних даних машини, контрольного положення висоти лапки над рівнем голкової пластини швейної машини.

Наприклад, в машині 1022—М кл. висота підйому лапки повинна бути 8 мм. Якщо висота підйому лапки виявиться більшою, скільки б ми не закручували гвинт, тиск лапки на тканину буде недостатнім і тканина переміщуватиметься погано.

Висоту підйому лапки над голковою пластиною регулюють вертикальним переміщенням пружиноутримувача після послаблення гвинта.

Положення отвору (розрізу) лапки відносно траєкторії руху голки регулюють поворотом стрижня навколо своєї осі після послаблення гвинта.