Роль операційного аналізу в управлінні прибутком

Операційний аналіз є складовою частиною системи управління прибутком. Його можна розглядати як засіб обгрунтування і вибору можливих варіантів нарощування прибутку. Він дозволяє спрогнозувати зміни фінансово-економічного положення підприємства у відповідь на динамічні зміни кон'юнктури ринку. В основі операційного аналізу лежить оцінка впливу зміни одного з елементів операційного важеля на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

Обсяги прибутку і можливість його збільшення залежать від багатьох факторів. Об’єктом нашого розгляду буде обсяг реалізації і структура вартості реалізованої продукції, оскільки ці фактори впливають на прибуток одночасно.

Розглянемо методику обґрунтування рішення щодо збільшення прибутку на задану величину шляхом:

1) збільшення обсягу реалізації продукції;

2) зниження постійних або змінних витрат без зміни обсягів реа­лізації.

Збільшення обсягу реалізації продукції в свою чергу може бути досягнуто за рахунок:

Ø нарощування фізичних обсягів продукції;

Ø підвищення цін без зміни фізичних обсягів виробництва.

Використання перелічених можливостей нарощування прибутку нерівнозначне по ступеню складності в практичній діяльності. Розглянемо ці варіанти на прикладі (таблиця 2), використавши вихідні дані таблиці 1.

Таблиця 2.Розрахунок обсягу операційного прибутку в залежності від впливу окремих факторів

В таблиці 2 приведені розрахунки збільшення прибутку в 2 рази. В першому варіанті збільшення прибутку досягнуто за рахунок нарощування фізичних обсягів виробництва і реалізації продукції. Приріст фізичного обсягу продаж визначається за формулою:

РП= 100

де:

П - заданий приріст прибутку, грн.;

%ЗВ - питома вага змінних витрат у виручці в базовому варіан­ті, %;

РП - приріст обсягу продаж, який забезпечує заданий приріст

прибутку, грн.

РП = = 142 857 грн.

РП = 250 000 + 142 857 = 392 857 грн.

3В = 180 000 = 282 857 грн.

Питома вага змінних витрат у виручці не зміниться, оскільки во­ни зростають пропорційно обсягам виробництва. Постійні витрати ті ж самі.

Правильність формули (5.13) підтверджується перевіркою:

282 857 + ЗО 000 + 80 000 = 392857 грн.

В другому варіанті приріст прибутку досягнуто за рахунок збільшення цін, всі витрати залишились на рівні базового варіанту.

180 000 + ЗО 000 + 80 000 = 290 000 грн.

В даному варіанті РП = П.

В III варіанті обсяг виручки не змінюється, а подвоєння прибутку досягається за рахунок зниження змінних витрат на відповідну величину.

Можна було б аналогічно третьому варіанту розрахувати варіант збільшення прибутку за рахунок скорочення постійних витрат. Але в нашому випадку цей варіант не реальний, оскільки обсяг постій­них витрат менший від необхідного обсягу збільшення прибутку.

Порівняльна характеристика різних варіантів нарощування прибутку дозволяє зробити такі висновки:

1. Найбільш прийнятний спосіб подвоєння прибутку для підприємства - підвищення цін на 16%. Але на практиці реалізувати цей шлях, як правило, неможливо, бо підвищення цін обмежує попит на продукцію. Збільшення прибутку за рахунок нарощення фізичних обсягів виробництва вимагає розширення потужності підприємства, значних інвестицій, оскільки обсяг виробництва необхідно збільшити на 57, 1%.

2. Збільшення прибутку можна досягти за рахунок зниження змінних витрат на 22%. При даній питомій вазі постійних витрат їх скоротити дуже важко. Водночас, ефект від такого скорочення буде незначний. Зниження змінних витрат пов'язане зі змінами в техно­логії виробництва, організації праці тощо.

3. Найбільш реальним варіантом нарощування прибутку є одно­часне використання всіх способів: часткове збільшення цін, фізич­них обсягів виробництва, скорочення витрат.

4. На вибір реальних способів збільшення прибутку суттєво впливає структура реалізованої продукції, тобто співвідношення між змінними, постійними витратами та прибутком. Однак, якщо продукція має високу рентабельність продаж, то масу прибутку можна нарощувати лише шляхом підвищення цін або збільшення фізичних обсягів продаж.

Операційний аналіз дозволяє обґрунтувати можливі сценарії по­ведінки підприємства в умовах негативних змін кон'юнктури рин­ку. Якщо підприємство потрапило в ситуацію, яка вимагає скоро­чення обсягів реалізації до необхідного мінімуму, то важливо ви­значити, за рахунок чого буде зменшуватись реалізація. Вибір зале­жить від конкретних причин, які диктують необхідність знизити обсяги продаж:

1. Скоротився попит на продукцію. В цьому разі можна знизити ціни, щоб його стимулювати, не змінюючи фізичних обсягів виробництва.

2. Скоротилось коло споживачів продукції. В результаті необхідно зменшити фізичні обсяги виробництва.

3. Скоротились виробничі потужності підприємства, хоча про­дукція користується попитом у споживачів. Це призведе до змен­шення фізичних обсягів виробництва і продаж.

Таким чином, скорочення обсягу продаж можливе або за рахунок зниження цін, або за рахунок зниження фізичних обсягів виробництва і продаж. Порівняльна характеристика цих шляхів представлена в таблиці 3.

Таблиця 3. Розрахунок беззбиткового обсягу реалізації

Із таблиці 3 видно, що при скороченні виручки від реалізації продукції за рахунок зниження цін обсяги змінних і постійних ви­трат не змінюються. В другому варіанті при скороченні фізичних обсягів виробництва і продажу продукції пропорційно скоротилися змінні витрати. Постійні витрати залишаються без змін, якщо не приймаються спеціальні заходи по їх скороченню. Для розрахунку обсягу змінних витрат робиться припущення про те, що вони зни­жуються у тих же пропорціях, що і обсяги виробництва. Виходячи з цього, змінні витрати становлять:

грн.
Якщо критичним є обсяг продаж, на суму 210000 грн., то за рахунок скорочення фізичних обсягів виробництва в тій же пропорції підприємство отримує невеликий прибуток:

210 000 -181 200 = 28 800 грн.

Співставлення двох шляхів скорочення обсягів продаж до без­збиткового рівня показує, що доцільніше скорочувати фізичні об­сяги виробництва при незмінних цінах на продукцію.

Таким чином, для збільшення прибуткудоцільніше нарощувати обсяги продаж за рахунок підвищення цін. А при зменшенніобсягів продаж до рівня порогу рентабельності краще це робити за рахунок скорочення фізичних обсягів виробництва, не змінюючи ціни на продукцію.

Важливою сферою застосування операційного аналізу є оцінка впливу на операційний прибуток зміни одного з елементів операційного важеля (ціни, змінних або постійних витрат) через розрахунки обсягу продаж. При цьому робиться припущення, що сума прибутку залишається незмінною, а змінюється обсяг реалізованої продукції, який повинен забезпечити цей незмінний прибуток. Для розрахунків використовуються формули:

1) якщо змінюється обсяг постійних витрат, то обсяг реалізації, який забезпечує базовий результат (РПб), складає:

РПб =

де:

%ВМ_б - відсоток валової маржі у виручці в базовому варіанті;

Ц - ціна одиниці виробу у базовому варіанті, грн./шт.

2) якщо змінюються обсяги змінних витрат:

РПб =

де: %ВМн - новий відсоток валової маржі у виручці, %.

3) якщо змінюється ціна:

РПб =

де: Цн - нова ціна виробу, грн./шт.

В результаті операційного аналізу по даній методиці можна розра­хувати, на скільки підприємство повинно збільшити обсяги реалізації при зниженні ціни або підвищенні витрат на задану величину, щоб компенсувати втрату прибутку або на скільки підприємство може знизити обсяги реалізації без втрат прибутку при підвищенні цін, або зни­женні витрат на задану величину.

Ця методика аналізу дозволяє розподілити елементи рентабельнос­ті (ціни, витрати, обсяги продаж) по ступеню їх впливу на прибуток Таким чином, операційний аналіз прибутку надає фінансовому менед­жеру інструментарій для обгрунтування тактики і стратегії управління прибутком.