![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Інформаційна взаємодія як специфічна форма соціальної взаємодії
Російський науковець В. Афанасьєв уважає, що інформаційна взаємодія — специфічна форма соціальної взаємодії. Від того, наскільки ефективно та раціонально вона організована, багато в чому залежить прогрес суспільства. «Міра налагодженості, ефективності інформаційної взаємодії — важливий показник суспільного прогресу». В. Коган називає інформаційну взаємодію «однією з необхідних та фундаментальних передумов існування людини». Отже, масова комунікація включає в себе і зміст, й організацію інформаційної взаємодії. Інформаційна взаємодія може мати цілеспрямований і нецілеспрямований характер. Цілеспрямована інформаційна взаємодія властива лише соціуму і цивілізації. Водночас цілеспрямована взаємодія має відкритий (управління) або латентний характер (інформаційний вплив: інформаційний пресинг, агресія, сугестія (навіювання). Сукупність інформаційних процесів, інформаційних систем і масової свідомості утворює систему вищого порядку – інформаційний простір (сукупність суб’єктів інформаційної взаємодії, власне інформації, інформаційної інфраструктури й суспільних відносин). Інформаційний простір є системотворчим чинником життя суспільства і, відповідно, виконує наступні функції: а) інтегративна; б) геополітична; в) комунікативна; г) соціальна (трансформуються суспільні відносини); д) актуалізації Інформаційний простір має наступні властивості: - динамічність (його елементна база складається і функціонує тільки у процесі); - структурованість; - універсальність (можливості реалізації у будь-якій сфері); - фундаментальність. У межах інформаційного простору особливу важливість набуває розрізнення між знаннями і інформацією. Знання в інформаційному просторі не розглядаються як щось непорушне, постійне. Основною ознакою такого знання в контексті інформаційного простору є контекстуальність, тобто залежність від ситуації. Структура інформаційного простору: Інформаційне поле – це сукупність зосереджених у певному просторово-часовому обсязі інформаційних ресурсів, що відірвані від об’єкта відображення, так і від суб’єкта сприйняття. (знання, що переміщується між реципієнтом і комунікатором). Інформаційний потік – це сукупність знань, що переміщуються в інформаційному просторі по комунікації. До структури інформаційного потоку входять також сукупність баз, банків даних, технологій, телекомунікаційних систем. Інформаційна система – організаційно впорядкована сукупність фахівців, інформаційних ресурсів та інформаційних технологій, що зреалізовують інформаційні процеси.
|