Мисливства, рибальства;

9) санітарної і лікарняної служб.

З мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ та законам ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ ясновельможний ГЕТЬМАН ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ може зупинити дію цих нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з одночасним зверненням до Конституційного Суду ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ щодо їх конституційності.

Стаття 488. До відання Автономної Республіки Крим належить:

1) призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердження складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим;

2) організація та проведення місцевих референдумів;

3) управління майном, що належить Автономній Республіці Крим;

4) розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної
Республіки Крим на основі єдиної податкової і бюджетної політики ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ;

5) розроблення, затвердження та реалізація програм Автономної Республіки Крим з питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони довкілля - відповідно до загальнодержавних програм;

6) визнання статусу місцевостей як курортів; встановлення зон санітарної охорони курортів;

7) участь у забезпеченні прав і свобод громадян, національної
злагоди, сприяння охороні правопорядку та громадської безпеки;

8) забезпечення функціонування і розвитку державної та
національних мов і культур в Автономній Республіці Крим; охорона і використання пам'яток історії;

9) участь у розробленні та реалізації державних програм повернення депортованих народів;

10) ініціювання введення надзвичайного стану та встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або в окремих її місцевостях.

Законами ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ Автономній Республіці Крим можуть бути
делеговані також інші повноваження.

Стаття 489. В Автономній Республіці Крим діє Представництво намісника
Ясновельможного ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, статус якого визначається законом ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ.

Глава ІІІ

Про взаємодію адміністративно-територіальних одиниць

Стаття 490. Повну довіру та повагу повинні виказувати в кожній адміністративно-територіальній одиниці актам, документам та матеріалам судочинства любої іншої адміністративно-територіальної одиниці. Верховна рада ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ шляхом прийняття загальних законів доводити на місця спосіб відповідності закону таких актів, документів та матеріалів судочинства, а також визначення їх юридичної сили.

Стаття 491. Громадянам кожної адміністративно-територіальної одиниці надаються всі привілеї та пільги, які надані в інших адміністративно територіальних одиницях.

Стаття 492. Особа, звинувачена в одній адміністративно-територіальній одиниці у державній зраді, у важкому або в іншому злочині, яка переховується від правосуддя та знайдена на території іншої адміністративно-територіальної одниниці, на вимогу виконавчої влади адміністративно-територіальної одиниці, із якої ця особа здійснила втечу, підлягає видачі для супроводу її на ту територію, на якій вона здійснила злочин.

Стаття 493. Нові адміністративно-територіальні одиниці можуть бути допущені Верховною Радою ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ у склад ВСІЯ РУСІ УКРАЇНИ, але жодна адміністративно-територіальна не може бути створена в межах юрисдикції якої-небудь іншої адміністративно-територіальної одиниці; і жодна адміністративно-територіальна одиниця не може бути створена злиттям двох або більше адміністративно-територіальних одиниць або ж їх частин без згоди місцевих рад згаданих зацікавлених адміністративно-територіальних одиниць, а також Верховної ради ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ.

Стаття 494. Верховна рада ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ має право розпоряджатися територією чи іншою власністю, що належить ВСІЙ РУСІ УКРАЇНІ, та видавити що стосується їх всі необхідні постанови та розпорядження, а також інші нормативно-правові акти, ухвалені не менш як двома третинами від загального її складу. Проте, ніщо у даній КОНСТИТУЦІЇ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ не повинно тлумачитись з метою завдання шкоди яким-небудь правам ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ або ж окремої адміністративно-територіальної одиниці ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, чи господарюючим суб’єктам.

Стаття 495. КОНСТИТУЦІЄЮ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ гарантовано кожній адміністративно-територіальній одиниці визначену у КОНСТИТУЦІЇ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ форму правління та захист від зовнішньої агресії, а по клопотанні місцевих рад, або ж виконавчої влади (коли засідання відповідної місцевої ради не може бути скликано) і від внутрішнього насилля.

Глава IV
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРО НАМІСНИЦТВА

Стаття 496. Адміністративно-територіальний поділ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, зі всіма володіннями, приєднаними до неї, під яким би найменуванням те не відбувалось, розподіляється, відповідно із розписом, який є доповненням до КОНСТИТУЦІЇ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, на більші територіальні одиниці, які називаються НАМІСНИЦТВА.

Стаття 497. Кожне намісництво заключає в собі певну кількість обласних адміністративно-територіальних одиниць, по мірі народонаселення, відстані між ними, загальної площі території та культурних традицій і звичаїв, яким підпорядковані місцеві законодавчі акти, що зближують жителів цих територій поміж собою.

Стаття 498. Намісництва називаються так поміж собою по імені однієї із областей, які входять до нього, або ж по місцю, визначеному для присутності намісницьких органів державної влади.

Стаття 499. Області зберігають дійсний поділ свій на райони, за виключенням тих випадків, у яких місцеві обставини вимагають нових розмежувань.

Стаття 500. Райони розділяються на округи: округи складаються із міст районного підпорядкування, певної кількості селищ та сіл, відповідно до кількості населення та відстані від місця, для присутності окружному керівництву визначеному.

Стаття 501. Містами загальнодержавного значення є міста обласного підпорядкування на території яких знаходяться керівні органи областей; містами районного підпорядкування є міста, на території яких знаходяться органи управління районом; селищами міського типу – всі інші; із цих останніх виключаються ті, які за своїм вигідним місцезнаходженням та по торгівельно-економічних відносинах підпадають під критерії однієї із вищих степенем підпорядкування.

Стаття 502. Із цього розмежування виключається місто Київ, діяльність якого визначається окремим спеціальним Законом про столицю ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ.

Стаття 503. Перелік намісництв Гетьмана ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ:

1. Стрийське намісництво: Львівська, Івано-Франківська, Ужгородська, Чернівецька, Тернопільська та Хмельницька області.

2. Новоград-Волинське намісництво: Луцька, Рівненська, Житомирська та Київська області.

4. Уманське намісництво: Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська та Одеська області.

5. Північно-східне намісництво: Чернігівська, Сумська, Полтавська, Харківська області.

6. Мелітопольське намісництво: Запорізька, Дніпропетровська, Херсонська області та АРК Крим.

7. Східноукраїнське намісництво: Луганська та Донецька області

8. Київське столичне намісництво: місто Київ.