Фразеологія

Наша мова багата не тільки словами, а й усталеними мовним зворотами – фразеологізмами, які образно характеризують певне явище.

Наприклад, без ножа різати, набито руку, як з щуки вода, як мокра курка.

Народжувались фразеологізми в різний час. Деякі з них з’явились у давні часи (водити за ніс, іду на ви) інші виникли зовсім недавно (з космічною швидкістю). Фразеологізми прикрашають нашу мову. Їх треба знати і вміло використовувати.

Що означає фразеологізм „Перемивати кісточки” (осуджувати когось). Як він виник? Народився цей фразеологізм на базі вільного словосполучення, що використовувалось у зв’язку з існуванням у прадавні часи обряду другого поховання, яке організовувалось через кілька днів після похорону з метою очистити покійника від гріхів і зняти з нього закляття. Перед другим похованням викопані останки (кості) перемивали, що супроводжувалося розповідями про небіжчика та його діяльністю при житті. Словосполучення „перемивати кістки” спочатку вживалося у прямому значенні. Пізніше його почали використовувати в образно-метафоричному значенні – характеристика людини, оцінка її вчинків і дій, а далі в іронічному. Чимало фразеологізмів прийшло в нашу мову з античної міфології і літератури.

Прослухайте.

На одній з репетицій у Малому театрі під час перерви Олександр Островський попросив принести йому з буфету молока й булочку.

Він снідав, коли до нього підійшов директор і сказав: Олександре Михайловичу, пробачте, що роблю Вам зауваження. Прошу, - мені звичайно не зручно вас учити. Островський надпив із склянки. Вчіть не соромтесь, бачите в мене ще на губах молоко не обсохло...”

Який фразеологізм мав на увазі Олександр Михайлович Островський поясніть його значення.

Отже, у спілкуванні з іншими мовами українська вбирає з них крилаті слова, найвлучніші вирази, вживаючи їх як власні, і ми не завжди задумуємося над тим, звідки вони потрапили до нас. Із самого малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий й чарівний світ життя.

Фразеологічні стійкі словосполучення (фразеологізми) є загальновживаними одиницями, що образно передають єдине поняття та супроводжуються, як правило, певним емоційним забарвленням: накивати п'ятами (втекти), ще й на світ не зоріло (рано), бити чолом (кланятися).

Розрізняють фразеологізми трьох видів: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення (ідіоми) - їхнє значення зовсім не вмотивоване значенням окремих слів: точити ляси (говорити пусте), викинути коника (зробити щось несподіване), піймати облизня (зазнати невдачі), підбивати клинці (залицятися), мурашки бігають за спиною (страшно);

Фразеологічні єдності (фразеоми) - їхнє значення вмотивоване переносним значенням окремих слів: прикусити язика (замовкнути), пропускати повз вуха (не звертати уваги), до останньої крихти (повністю), хоч до рани прикладай (лагідний), у кишені вітер гуляє (безгрошів'я).

Фразеологічні сполучення - їхнє значення вмотивоване прямим значенням окремих слів: узяти верх (перевершити), терпцю немає (нетерпеливиться), зачепити честь (образити), звести очі (глянути), як піску морського (багато).

Близькі до фразеологізмів прислів'я, приказки та крилаті вислови. Прислів'я й приказки втілюють у собі досвід усього народу: Згода дім будує, а незгода руйнує. Де рідний край, там і під ялиною рай, Там ліниво працюється, де пожитку не чується.

Крилаті вислови - це широко вживані влучні вислови видатних людей: І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т.Шевченко). Де згода в сімействі, там мир і тишина. (І.Котляревський). Всякому городу нрав і права (І.Сковорода). Від великого до смішного один крок (Ж.-Ф. Мармонтель).

На перших порах сучасні фразеологізми виступали як вільні словосполучення. Але, часто вживаючись (нерідко в переносному значенні), вони набули форми сталих зворотів. Перетворення сполучень слів на стійкі одиниці мови, рівноцінні лексемам, називається лексикалізацією.

Велика кількість фразеологізмів виникла із словосполучень на позначення вчинків людини в різних ситуаціях, родинних стосунків, реалій побуту: водити за ніс, кліпати очима, копилити губи, мотати на вус, протуркотіти вуха, розмахувати кулаками після бійки, бити себе в груди, хапатися за соломинку, гнути спину, танцювати від печі, ковтати слину, махнути рукою, зіпнутися на ноги, руки сверблять, склавши руки, пальчики оближеш, як за рідного батька, з молоком матері, свій брат, з одного тіста, як горохом об стіну, горох з капустою, як медом по губах, по саму зав 'язку, казанок варить, облизати макогона, за одним рипом, купи не держиться.

Значне місце посідають фразеологізми, що виникли на основі спостережень за явищами природи, тваринним та рослинним світом: як вітром здуло, свіжим вітром повіяло, пустити за вітром, як грім з ясного неба, хмари згущуються, витати в хмарах, з дощу та під ринву, обдало морозом, радий сонце прихилити, ждати біля моря погоди, не бачити смаленого вовка, хитрий лис, заяча душа, як кіт наплакав, перелітний птах, розправляти крила, мокра курка, курям на сміх, комар носа не підточить, ґедзь укусив, на вербі груші, блекоти наїстися.

Є фразеологізми, у яких відбилися різні історичні обставини: вільний козак, козацьке сонце, наче татарська орда, голо як би татари пройшли, наче на турка йде, мудрий як лях по шкоді, прив'язався як москаль, голити в москалі, здирати шкуру, кат із ним, не взяв його кат.

Проте більшість фразеологізмів своїм виникненням завдячують різним ремеслам, видам діяльності людей — таким, як: робота в сільському господарстві {прокласти першу борозну, орати переліг, перти плуга, одягати вуздечку, випускати віжки зі своїх рук, де не посій, там і вродиться, посіяти паніку, знаходити сокиру під лавкою, як п'яте колесо до воза, повертати голоблі); ковальське ремесло (кувати вухналі зубами, брати в лещата, попадати в лещата, дати гарту, як ковальський міх, як молотком ударити); рибальство (пійматися на гачок, піддаватися на вудку, заманити в свої сіті, битися як риба в сітях); ткацько-прядильне ремесло (розмотувати клубок, клубком ставати в горлі, нитка увірвалася, лежати в основі); кравецтво, шевство (білими нитками шитий, по нитці доходити до клубочка, як нитка за голкою, шукати голку в сіні, розплутувати вузол, з голочки, на один копил, правити на свій копил, міняти шило на швайку); транспорт (входити в колію, давати зелену вулицю, ставити на рейки, на всіх парах, натискати на всі педалі, давати задній хід, спускати на гальмах, брати на буксир, без керма і вітрил, на повних парусах, пливти за течією, тримати курс, кинути якір, рятівне коло); фінансово-торговельні операції (зводити рахунки, акції ростуть, скидати з рахівниці, брати на свій рахунок, показувати товар лицем, перший сорт, купить і продасть); військова справа (гострити меч, схрестити мечі, ламати списи, тримати порох сухим, переходити в наступ, брати на озброєння, влучати в ціль, брати з бою, викликати вогонь на себе); театрально-музична сфера (грати роль, помінятись ролями, сходити зі сцени, опускати завісу, під завісу, номер не пройде, попадати в тон, як по нотах, фальшива нота, співати з чужого голосу, співати стару пісню, інша музика); картярство (відкривати карти, сплутати карти, ставити на карту, карти в руки, козир у руках, останній козир, робити ставку, іти ва-банк, підкласти свиню) тощо.

Багато фразеологізмів з'явилося на релігійному грунті: земний рай, проспати царство небесне, пройти через пекло, пекельні муки, як з хреста знятий, шлях на Голгофу, віддати Богові душу, дзвонити в усі дзвони, на ладан дихати, одним миром мазані, рада б душа в рай, та гріхи не пускають.

Помітний слід у фразеологізмах залишили народні звичаї, обряди, вірування, забобони: дістати гарбуза, на рушник стати, зв'язати руки, як засватаний, пускати ману, зуби заговорювати, вставати на ліву ногу, виносити сміття з хати, з легкої руки, дорогу перейти. Стали фразеологізмами окремі характерні словосполучення з народних пісень, казок, оповідей: біле личко, чорні брови, тихі води і ясні зорі, молочні ріки й кисельні береги, казка про білого бичка, лисичка-сестричка, на злодієві шапка горить, язиката Хвеська, Кощій Безсмертний, товчеться, як Марко по пеклі; так то так, та з хати як.