Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Оцінка екологічного стану досліджуваної території
|
|
Оцінка рівня забруднення ґрунтів виконується за показниками, розробленими завдяки суміщенню геохімічних та гігієнічних досліджень. Такими показниками є коефіцієнт концентрації хімічного елемента Кс і сумарний показник забрудненості Zc.
Коефіцієнт концентрації визначається як відношення реального вмісту хімічної речовини до фонового вмісту цієї ж речовини:
де С – реальний вміст визначеної хімічної речовини у ґрунті, мг/кг; 
- фоновий вміст визначеного елемента у грунті, мг/кг; ГДК – гранично допустима концентрація забруднюючої речовини, мг/кг.
Оскільки ґрунти досить часто є забрудненими одночасно декількома речовинами, то для них розраховують сумарний показник забрудненості, який відображає комплексний ефект впливу всієї групи речовин
де Zc – сумарний показник забрудненості ґрунтів; 
– коефіцієнт концентрації і-тої хімічної речовини у пробі ґрунту; 
–- кількість врахованих хімічних речовин.
Оцінка небезпечності забруднення ґрунтів комплексом хімічних речовин за показником Zc виконується за оціночною шкалою, градація якої розроблена на підставі вивчення стану здоров’я населення, яке мешкає на територіях з різними рівнями забрудненості ґрунтів (табл..3.2).
Таблиця 3.2
Орієнтовна оціночна шкала небезпечності забруднення ґрунтів за сумарним показником Zc
| Категорія забруднення ґрунту | Zc | Зміна показників здоров’я мешканців у зонах забруднення ґрунтів |
| Допустима | 
| Найнижчий рівень захворюваності дітей та мінімум функціональних відхилень у дорослого населення |
| Помірно небезпечна | 16-32 | Підвищення загального рівня захворюваності |
| Небезпечна | 32-128 | Підвищення загального рівня захворюваності, кількості дітей, які часто хворіють, дітей з хронічними захворюваннями, порушеннями функціонування серцево-судинної системи |
| Дуже небезпечна | 
| Підвищення захворюваності дітей, порушення репродуктивної функції у жінок (збільшення випадків токсикозу при вагітності, передчасних пологів, мертвонароджених, гіпотрофій немовлят) |
Визначимо сумарний показник забруднення ґрунтів в с. Лука
Вміст хімічних речовин в даному ґрунті:
Нітрати – 290 мг/кг
Суперфосфати – 410, 5 мг/кг
Фториди – 46, 5 мг/кг
Миш’як – 19 мг/кг
Отже, оцінка небезпеки забруднення ґрунту в с. Лука згідно табл.. 3.2 – допустима.
Якісна оцінка (бонітування ґрунтів)
Результати дослідження ґрунту наведені в табл.. 2.4.
Таблиця 2.4
| Показник стану ґрунту | Методи визначення | Середньозважені величини за рік обстеження (2012) |
| 1. Агрофізичний | ||
| Щільність ґрунту, г/см3 | 1, 5 | |
| Продуктивна волога (ММЗПВ) в 0-100см, мм | ||
| 2. Фізико-хімічні та агрохімічний | ||
| Кислотність, мг-екв/100 г: | ||
| Гідролітична | Каппена | 1, 93 |
| Обмінна | ||
| Показники рН: | ||
| Сольовий | Потенціометричний | 6, 1 |
| Водний | ||
| Сума увібраних основ (Ca+Mg), мг-екв/100г | ||
| Тип засолення | ||
| Вміст в орному шарі ґрунту: гумусу, % | Тюріна | 1, 38 |
| Елементів живлення, мг/кг: | ||
| азоту, що легко гідролізується | Корнофілда | |
| рухомого фосфору | Кірсанова | |
| обмінного калію | Кірсанова | |
| Бору | Колориметричний | 0, 39 |
| Молібдену | Атомно-адсорбційний | 0, 07 |
| марганцю | Атомно-адсорбційний | 58, 7 |
| Кобальту | Атомно-адсорбційний | 0, 58 |
| міді | Атомно-адсорбційний | 0, 59 |
| Цинку | Атомно-адсорбційний | 0, 41 |
| Агрохімічна оцінка в балах | 33, 15 | |
| 3. Забруднення Вміст рухомих форм, мг/кг: | ||
| Кадмію | Атомно-адсорбційний | 0, 23 |
| Свинцю | Атомно-адсорбційний | 5, 1 |
| Ртуті | Атомно-адсорбційний | 0, 1 |
| Залишки пестицидів, мг/кг: | ||
| ДДТ і його метаболіти | ||
| гексахлоран (сума ізомерів) | ||
| 2, 4-Д амінна сіль | ||
| Щільність забруднення, Кі/км2: | ||
| цезієм-137 | Гама-спектрометричний | 1, 1 |
| стронцієм-90 | Радіохімічний | 0, 022 |
| Еколого-агрохімічна оцінка в балах | 32, 49 | |
| Виконавець |
Для кожного діагностичного показника, який виступає в ролі одного з основних (типових) критеріїв, спочатку розраховується бал бонітету, як процентне відношення фактичного значення ознаки до еталону за формулою:
де Боз – бал типової діагностичної ознаки;
Ф – фактичне значення ознаки;
Е – еталонне значення ознаки.
З усіх вирахуваних у такий спосіб основних типових критеріїв для даного ґрунту розраховується середній бал за формулою:
де Б – середньозважений бал поля, земельної ділянки;
ММЗПВ – максимально можливі запаси продуктивної вологи;
Г – гумус;
N – азот, що легко гідролізується;
Р – рухомий фосфор;
В – бор;
Мо – молібден;
Мn – марганець;
Сu – мідь;
Сo – кобальт;
Zn – цинк.
Примітка: всі показники подаються в балах.
Вирахуваний за основними критеріями середній бал корегується потім за допомогою модифікаційних критеріїв через поправочні коефіцієнти на негативні властивості ґрунту і на клімат. Кількість поправочних коефіцієнтів обмежується чотирма, найбільш суттєвими.
Розраховуємо бал бонітету за кожною ознакою:
З врахуванням поправок:
- на клімат і зрошення: для Житомирської області (Полісся) відповідно 0, 93 і 1, 00
- на вміст гумусу при його вмісті 1, 38 % (Полісся)– 0, 9
- на гранулометричний склад ґрунту (супіщані та піщані) – 0, 8
Остаточний бал бонітету дорівнює:
=33, 15