Розповідь про М. Огінського

Міхал Клеофас Огінський –польський композитор межі ХVІІІ-ХІХ століть, талановитий і яскравий попередник Фрідеріка Шопена. Надзвичайно обдарована людина, чия багатогранна діяльність розвивалась в епоху підйому національної свідомості, у трагічні роки загибелі польської державності.

Уже в 19-тирічному віці його обрали депутатом сейму, пізніше він став членом департаменту фінансів, повноважний послом у Голландії, Посланником з особливих місій в Англії, Міністром фінансів Литви, солдатом в епоху Польської революції, представником польських патріотів у Константинополі та Парижі, а також був сенатором.

Скрізь, де бував Огінський, книги та твори мистецтва незмінно захоплювали його, але найбільший захват викликали історія й музика. Перші полонези він почав писати у двадцятилітньому віці.

Наприкінці ХVІІІ століття Польща опинилася перед загрозою захоплення Пруссією. Доля рідної країни в ті роки лежала важким тягарем на серці кожного польського патріота. Огінський узяв участь у декількох боях, створив марш для свого загону стрільців, написав військові та патріотичні пісні, які розпалювали хоробрість, енергію та ентузіазм. Існує припущення, що Огінському належить бойова пісня-марш «Ще Польща не загинула», яка пізніше стала національним гімном. За кордоном написав полонези, мазурки та романси. За життя композитора й донині гучну славу здобув полонез, який називають «Прощання з батьківщиною» – єдиний з 20-ти полонезів, якому він дав назву. Ця назва закріпилась у трагічні роки після поразки повстання, розчарування й зневіри в ідею вільної незалежної Польщі.