Ponflln II

Тепер можна розподілити кутову нев'язку за відомими правилами. ІІо-

вки у виміряні куги підписують в колонці 2 над значеннями виміряних кугів

«ано червоним кольором).

Додавши поправки алгебраїчно до кожного значення виміряного кута,

имують виправлені кути, сума яких має дорівнювати теоретичній сумі кутів,

іравлені кути записують у колонку 3 відомості.

Потім на основі залежності між кутами теодолітного ходу та дирек-

ними кутами визначають дирекційні кути сторін ходу. Контролем об-

лення дирекційних кутів є повторне обчислення вихідного дирекційного

а сторони 1-2. Дирекційні кути записують в колонку 4 у рядки між

шинами теодолітного ходу.

За значеннями дирекційних кутів знаходять румби. У відомості координат

< е і не бути такої колонки. Тоді знаки приростів координат визначаються за

ичинами дирекційних кутів, які в першій чверті набувають значень у межах

г90°; у другій - в межах 90° -і-180°; у третій - в межах 180° -ь270°; у

вертій - в межах 270° -ь 360°. Знаки приростів координат залежно від чверті

едено на рис. II. 4.10.

Горизонтальні проекції сторін ходу виписують із журналу в колонку 6.

Прирости координат Дх та Ау обчислюють за формулами

Ах = d • cos r, (ІІ.4.37)

Д> > = d • sin r. (II.4.38)

Знайдені для кожної сторони тео-

долітного ходу прирости координат

записують в колонки 7 та 8 і обчислюють їхні

суми. В наведеному прикладі практична сума

приростів координат ^ Ахпр = -0, 05 м та

^ Аупр = +0, 34 м. Теоретичні суми приростів

координат ^ А х т та ^ Д у т в зімкнутому

полігоні дорівнюють нулю. Отже, нев'язки

приростів координат у зімкнутому полігоні

дорівнюють їхнім практичним сумам.

Тобто /д, = 2 Ьхпр і Ау = Z АУ»р •

Обчислена за формулою (ІІ.4.26) абсолютна лінійна нев'язка дорівнює

= 7(-0, 05)2 + (+0, 34)2 = +0, 34 м. Для периметра Р = [d\ = 1612, 97 м відносна

«* fi 1 1

ибка буде — = <.

Р 4744 2000

V (Пн.3)

іх" +" Ха

Ау " -"

X

І (Пн.С)

д

Т Дх" +"

| Ау" +"

! X

О УА

Ьх " - " Дх " -"

Ау " -" Ау " +"

II (Пд.3) II (Пд.С)

Рис. 11.4.10. Система

Прямокутних координат

«N

Ю3" о

Jga

ОS

.«3

x

s

ІXЗ s4

Q. C

AE В

Ов

ST

" 8

2S «Si R«

Є- ч

Ю

SE.

I

в ~ sg.& «

s

sв >,

£ 3 §

< 1

О II

«.I*.

ЯI2

(сNз cОT, оС.І О о +

K ft., ЧІ

CQ. Є0. Ч-,

W W e

Нев'язки fx та J'y розподіляють з оберненим знаком у прирости

ординат у вигляді поправок і 8yt пропорційно до довжин ліній так, щоб

ми виправлених приростів координат у зімкнутому ході дорівнювали нулю,

бто ^ Д х = 0 та ^ Д у = 0.

Заокруглені до цілих сантиметрів поправки записують в колонки 7 та 8

грху над обчисленими приростами координат. Сума поправок має

рівнювати нев'язці з оберненим знаком.

Поправки алгебраїчно додають до знайдених приростів координат і

римують виправлені прирости координат. У полігоні суми виправлених при-

стів координат мають дорівнювати нулю. Визначаючи виправлені прирости

ординат, слід пам'ятати, що прирости обчислені в метрах, а поправки в