V.5.4. Гзометрична мережа

Геометрична мережа — система трикутників, положення вершин кутів

яких отримують на планшеті графічно.

Визначення пунктів геометричної мережі починають із спостережень н; і

пунктах опорної геодезичної мережі. Наприклад, відомі координати і висоти

точок А, В і С місцевості. Наносять їх на планшет за координатами (<;, «, г)

Центрують точку а планшета над точкою А місцевості й орієнтують за напрямком

лінії ас. Контролюють орієнтування за напрямком ав (рис. V.5.7), послідовні

візуючи на всі точки (1, 2, 3, 4) геометричної мережі на місцевості, які видно

точки А, і прокреслюють на них напрями за рамкою планшета а-1, а-2, а-3, а-4.

Якщо можливо, то визначають перевищення на ці точки безпосередньо за

допомогою номограм. Якщо ні, то вимірюють вертикальні кути на ці точки і

безпосередньо з планшета вимірюють віддалі до них з точок А, В, С і обчис-

Люють перевищення.

Розділ V

Переходять в точку В {рис. V.5.7), центрують в над В й орієнтують на

і А. Контролюють орієнтування на точку С. Знову візують на всі точки

егричної мережі. Прокреслюють за рамкою планшета лінії в-1, в-2, в-3, в-4,

ачають перевищення на ці точки. Перегин відповідних ліній на планшеті і є

кем точок місцевості на планшеті. Далі переходять в точку С і всі дії

горюють. Третій напрям має точно перетинатись з першими двома,

ібливу увагу під час роботи треба звертати на орієнтування планшета, яке

евіряють до початку і після закінчення роботи на кожній станції.

> X v у

N

і

а-і

Б

в а; ' у

J

В-2

В-4

О; У

с

Рис. V.5.7. Створення геометричної мережі

Якщо на всі точки геометричної мережі немає видимості з точок опорної

ЇОДЄЗИЧНОЇ мережі, то стають на ці шукані точки з мензулою і виконують

Зернену засічку, використовуючи будь-яку точку, визначену з трьох точок

юдезичної мережі. В зімкнених фігурах (трикутниках чи чотирикутниках)

зчислюють висотні нев'язки. Для цього висоти цих точок знаходять як середнє

ігове, а допустимі розходження у перевищеннях знаходять за формулою

Л, = 0—, 20— Р м (V.5.1)

; Р - виміряний на планшеті периметр утвореної фігури, км; п - кількість

орін в ході.

Допустиме розходження між прямим і зворотним перевищенням виз-

ічають за цією самою формулою. Допустиму нев'язку в ходах між пунктами

одезичної мережі обчислюють за (V.5.1) або за формулою

fh = 0, 2 JT м, (V.5.2)

L — довжина ходу, км.

Мензульно знімання

Річниця у перевищеннях за однакових умов вимірювань буде А = А - h„

1 mhnp =т км

у

= mh. Тоді A=niA лі~2, а т, = —. Звідси

Д =

Р

Yfn-2

• л / 2 =

Р

л / й - л / 2 '

(V.5.3)

Якщо довжина лінії 300 м і периметр P = 600 м А = 600 _ ^ ^ ^

V 2-V2

V.5.5. Мензульні ходи

У закритій місцевості, де неможливо створити геометричну мережу,

прокладають мензульні ходи. Наприклад, потрібно прокласти мензульний хід

від пункту А до пункту В. В точці А центрують, горизонтують і орієнтують за

двома напрямами (АС, АГ) планшет (рис. V.5.8). Кіпрегелем вимірюють віддалі,

до точки 1 і перевищення (для масштабу 1: 500 лінії мензульного ходу

вимірюють стрічкою). Прокреслюють лінію А-1 за межами рамки планшета.

Відкладають віддаль А-1. Переходять в точку 1. Вимірюють віддаль 1-А і

знаходять відносну похибку вимірювання лінії, яка не перевищуватиме

с _ с і