![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Лабораторна робота 9
Методика визначення характеристик набухливихгрунтів Мета роботи: визначити характеристики набухання грунту ε sw, 0, psw. Задача роботи: у компресійному приладі замочити зразки набухливихгрунтів до пов- ного водо насичення і заміряти остаточну висоту зразка.
Теоретичні відомості. До набухливих відносять глинисті грунти, які при замочуванні водою збільшуються в об- сязі, щосупроводжується підніманням поверхні грунту з виникненням горизонтального тиску. Після зменшення вологості в грунтахвідбуваеться зворотній прцес-усадка. Набухання спостерігаеться й у звичайних грунтів, якщо вони замочуються хімічними відходами, напри- лад, розчинами сіркової кислоти. Набухання залежить від виду та стану грунту, товщини набухливого шару, площі замочуван-ня, властивостей рідини, яказамочуе, та інш. Великий вплив мае тиск від споруди: значний тиск може перешкодити набуханню. Проте при цьому замочування знижує первісну міцність основи, внаслідок чого можливе додаткове осідання, яке нагадує порсідання. Причини замо-чування ті самі, що і в прсадочнихгрунтах. Як і для посадочних грунтіввиконуеться якісна та кількісна оцінка набухання грунтів. Для Попереднього виделеннянабухливихгрунтів у основі використовують показник П: якщо П 0, 3, грунти відносять до набухливих. Для кількісної оцінки рекомендують п’ять характеристик: відносне набухання без навантаженняε sw, 0, відносне набухання ε sw, тиск набухання psw(тиск на водо насичений та вологість набуханняWswі відносну лінійну усадку ε sh.Їх визначають, як правило, компресійними випробуваннями в одометрі за ГОСТ 24143-80. Показчикε sw, 0 знаходять за формулою
ε sw, 0=(hsat- hn)/ hn (1) де hsat–висота зразка після його вільного набухання в одометрі (p=0) при змочуванні до пов- ноговодонасичення; hn-початкова висота зразка природної вологості (висота різального кільца). Цю характеристику використовують длякласифікуваннягрунтів: якщо ε sw, 0< 0, 04-грунти не набухливи; 0, 04 < ε sw, 0< 0, 08–слабонабухливі; 0, 08 < ε sw, 0< 0, 12-середньонабухливі; 0, 012< ε sw, 0-сильнонабухливі. Показник ε swпотрібний для розрахунків піднімання основи споруд при набуханні грунтів і визначаються за формулою ε sw, р=(hsat, р- hn, р)/ hn, р, (2) де hn, р-висота зразка грунту природної вологості, обтиснутого в одометри заданим тиском р; hsat, р-висотатогож зразка, обтиснутого в тих же умовах, після замочування до повного водо- насичення. З допомогою тиску pswвизначають межу глибину ніжньої межі зони набухання. Значення Wswотримують після завершення набухання зразка при заданому р (або при р=0) і використовуеться для розрахунків, пов’язаних з штучним замочуванням основ. Значення ε swвизначають за формулою (1), яка прийме вид ε sh=(hsat, р- hd)/ hsat, р деhd–висота зразка грунту, обтиснутого в одометри заданим р після зменшення вологости внаслідок висихання, ε shвикористовують також для розрахунку усадкі основи.
|