Заходи щодо зниження інфляції

Основною особливістю сучасної кризи врозвинених країнах є не надвиробництво товарів, а перенагромадження основного капіталу. Це викликано тим, що заради підтримки на бажаному рівні цін і норми прибутку монополії напередодні кризи зменшують пропозицію товарів, скорочуючи виробництво. Крім того, ще до настання кризи зменшуються вкладення в товарні запаси при одночасному збільшенні швидкості їх використання. Це призводить до відносного скорочення товарного надвиробництва й падіння інвестиційної активності. Чим активніше розвиваються інфляційні процеси, тим рідше підприємці звертаються до нових інвестицій, а це призводить до знецінення не використовуваного капіталу.

В умовах інфляційних очікувань підприємці прагнуть убезпечити себе від ризику, зокрема від передбачуваного росту цін на сировину, пальне. Щоб уникнути втрат, викликаних знеціненням грошей, виробники, постачальник і посередники підвищують ціни, підстьобуючи тим самим інфляцію.

Інфляційний ризик при здійсненні інвестиційних витрат може бути значно знижений у разі правильно обраного напрямку вкладення коштів. Перевагу в цьому разі віддають підприємствам зі швидкою окупністю й високою часткою платежів у бюджет. При цьому політика держави повинна бути спрямована на підтримку виробника: надання йому на модернізацію виробництва різних форм кредитів, а також на підтримку лізингових компаній і лізингових операцій.

Зниження інфляційного ризику при здійсненні інвестицій може бути забезпечене за рахунок проведення деяких організаційних заходів, наприклад формування мережі інвестиційних банків, спеціально створених для надання кредитів на капітальні витрати на пільгових умовах – під низький відсоток, на порівняно тривалий строк із установленням обов'язкового контролю за використанням виданих коштів.

Під час прийняття інвестиційних рішень ураховувати інфляцію настільки ж важливо, як і під час прийняття рішень про особисті заощадження. При інвестуванні в такі види реальних активів, як нерухомість, заводи й устаткування, майбутні грошові надходження від зроблених капіталовкладень, швидше за все, збільшаться в номінальному вираженні через інфляцію. Білі ви не скорегуєте відповідним чином сформовану ситуацію, то можна упустити варті інвестиційні можливості.

При виборі альтернативних варіантів інвестицій, з погляду мінімізації ризиків і максимізації прибутку, ніколи не порівнюйте реальну ставку з прибутковості з найвищою номінальною прибутковістю з альтернативного виду інвестицій.

Проведена державою податкова політика повинна враховувати особливості грошового обігу в умовах інфляції. Намічуване зниження прямих податків буде, звісно, супроводжуватися підвищенням непрямих податків, а це може призвести до поглиблення економічної кризи. Може активізуватися інфляція до розширення інвестицій, пов'язаних з необхідністю закупівлі закордонного устаткування й технологій.