Тема: в с т у п д о і с т о р і ї

1: З м і с т і с т о р і ї

2: С к л а д і с т о р і ї

3: Д ж е р е л а і м е т о д и

Історія розглядається як наука, яка, зокрема, вивчає минуле, щоб розуміти сучасне та прогнозувати майбутнє. За предмет власного дослідження вона має розвиток людей та суспільства, яке з цих людей складається.

Суспільства можна визначити як сукупності людей, об’єднаних крівними й господарськими зв’язками, а також потребами самоорганізації. За ступенем розвитку умовно можна виділити наступні суспільства:

2 АГРАРНЕ (~10 000 до Р. Х. - сьогоденність.Р)   складається з родин землеробів й скотарів, які виробляють товари вручну

3 ПРОМИСЛОВЕ (XVII ст. Р. Х. - сьогоденність)   складається з аграрних і робітничих сімей, які виробляють товари за допомогою машин

4 СПОЖИВАЦЬКЕ (XХ ст. Р. Х. - сьогоденність)   складається з промислових сімей, отримавших загальні права, медицину, освіту, участь в НТР. Масові виробництво, споживання й обмін товарів

Ї

Для вивчення історії вчені використовують допоміжні науки. Кожна з них допомагає більш детально вивчити певні історичні процеси та вказати необхідні поняття:

С т р а т и г р а ф і я – вивчає вік грунтів для визначення послідовності давніх подій за викопними рештками

П а л е о г р а ф і я – вказує на особливості письма для визначення його походження

Д и п л о м а т и к а – визначає істинність або підробність документів

Г е н е а л о г і я – визначає біологічні зв’язки та родинний статус

Г е р а л ь д и к а – вивчає вислови, прапори та герби, щоб визначити стародавність походження

С ф р а г і с т и к а – вивчає печатки, за якими підтверджує або спростовує істинність документів

О н о м а с т и к а – вивчає власні імена та назви, які допомагають вказати значення та зміст

Х р о н о л о г і я – вивчає минулі календарі, щоб правильно співставляти минулі події із сучасними

Н у м і з м а т и к а – вивчає ознаки монети для підтвердження або спростування її істинності

І н ф о р м а т и к а – моделює історичні процеси і події для наглядного їх розуміння

Г е о г р а ф і я – вивчає зміни в природі, які впливають на історичні події

Е т н о г р а ф і я – вивчає побут і походження народів. Формує уявлення про національну культуру

А р х е о л о г і я – вивчає викопні пам’ятки для відновлення історичних подій минулого

Е п і г р а ф і к а – вивчає і перекладає старовинні написи які містять історичну інформацію

Г е н о г е о г р а ф і я – вивчає спадкові клітинні мутації які допомагають визначити походження та напрямки розселення людських суспільств.

Кожна з наук цінна власними джерелами – об’єктами, які містять історичну інформацію. Спроби вивчення всіх джерел називаються джерелознавством. Досить визначними для джерелознавства є археологія та хронологія. В археології вчені використовують методи стратиграфії. За ними земля ділиться на шари: більш старі – нижні, та молодші – верхні (принцип Нільса Стенсена). В цих шарах трапляються рештки викопних тварин і рослин. Оскільки всі події та закони природи в минулому та сучасному діють з однаковою швидкістю (принцип Чарльза Лайєля) то шари з викопними рештками однойменних тварин і рослин виникли в один і той самий час (принцип Томаса Гекслі). Таким чином методи стратиграфії дозволяють визначити послідовність минулих подій за викопними рештками.

Щодо хронології, то вона визначає особливості сучасного і минулого датуваннь. Для цього використовується умовна «лінія часу». За християнською традицією роки в наш час рахуються від ймовірного народження Іісуса Христа. Таких літ зараз 2012 і йде 2013. Однак значна частина історії відбувалась до Різдва Христового (до Р. Х.). Тому «лінія часу» є сукупністю років до Р. Х. та подій від Р. Х. або до нашої та нашої ери (до н. е. / н. е.)

На основі джерелознавства вчені викладають свої погляди в книгах, журналах та підручниках. Наукова історична література, яка ґрунтується на вивченні джерел називається історіографією. Історіографією також називають життєпис істориків – науковців.