Бордетели

З діагностичною метою обстежують дітей за клінічними ознаками або тих, які кашляють протягом 5-7 днів без ознак запалення у ротоглотці; дорослих з підозрою на кашлюк, які безпосередньо працюють з дітьми, у пологових будинках, дитячих лікарнях і кашляють протягом 5-7 днів і більше.

За епідеміологічними показами обстежують осіб, які були в контакті із хворими.

І. Особливості взяття досліджуваного матеріалу

1. Матеріал необхідно забирати у ранні терміни 2-3рази щодня або через день.

2. Слиз беруть із задньої стінки глотки з її нижніх відділів, так як верхніх відділах носоглотки знаходяться авірулентні штами.

3. З діагностичною метою та за епідеміологічними показами матеріал забирають:

♦ сухим і зволоженим ватними тампонами

♦ методом «кашлевих пластинок» (тільки за наявності кашлю)

ІІ. Алгоритми виконання практичних навичок:

1. Взяття патологічного матеріалу задньоглотковим тампоном

2. Взяття досліджуваного матеріалу методом «кашлевих пластинок»

ІІІ. Методи діагностики кашлюку:

1. Мікроскопічний

2.Культуральний (мікробіологічний

Мікобактерії туберкульозу

І. Особливості взяття досліджуваного матеріалу

Для дослідження у пацієнта відбирають 3 проби мокротиння:

♦ першу пробу – у день звернення за медичною допомогою в присутності медичного персоналу

♦ другу пробу пацієнт збирає самостійно у ранкові години

♦ третю пробу – пацієнт збирає в присутності медичного персоналу в день доставки другої проби

ІІ. Алгоритм виконання практичного навичка

Взяття мокротиння для мікробіологічного дослідження:

ІІІ. Методи лабораторної діагностики

1. Мікроскопічний

2. Шкірно-алергічний (проба Манту)

3. Культуральний (мікробіологічний)

4. Експериментальний (біологічний)

Цей метод використовують у тих випадках, коли збудник туберкульозу важко або неможливо виділити на живильних середовищах (найчастіше при туберкульозі нирок). Досліджуваний матеріал після відповідної обробки кислотою вводять гвінейським свинкам або кроликам. Починаючи з 5-10 дня досліджують пунктат лімфатичних вузлів мікроскопічним методом. Заражених тварин спостерігають 1-2 місяці. При їх розтині у внутрішніх органах виявляють численні туберкульозні гранульоми.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття №11

Тема: Збудники зоонозних інфекцій

Актуальність теми

До зоонозних інфекцій відносять захворювання, спричинені збудниками чуми, туляремії, сибірської виразки, бруцельозу.

В історії відомо 3 пандемії чуми, під час яких загинули мільйони людей. Характеризується захворювання важким перебігом та високою летальністю. В Україні є осередки «дикої чуми» в південних областях. Туляремія має більш сприятливий прогноз; спорадичні і групові захворювання реєструються в Одеській, Миколаївській, Волинській та інших областях.

Бруцельоз характеризується хронічним перебігом та ураженням практично всіх органів і систем; небезпечний тим, що зараження йде від тварин і часто завершується інвалідизацією.

Сибірка – ОНІ, яка найчастіше проявляється шкірною формою ураження, високою летальністю. В Україні спорадичні випадки зустрічаються практично по всій території.

Деякі носять природно-вогнищевий характер, небезпечні також тому, що їх збудники використовують для виготовлення біологічної зброї (біотерору).

Отже, молодшому медичному спеціалісту необхідні знання властивостей збудників та методів лабораторної діагностики.

Навчальні цілі:

Знати: ♦ Морфологічні властивості збудників зоонозних інфекцій

♦ Особливості лабораторної діагностики чуми, туляремії, сибірської виразки, бруцельозу

♦ Заходи безпекипід час роботизі збудниками особливо небезпечних інфекцій

Бути поінформованими про:

♦ Препарати для специфічної профілактики та лікування хвороб, спричинених збудниками особливо небезпечних інфекцій

Вміти: ♦ Зібрати матеріал для мікробіологічного дослідження

♦ Транспортувати його до лабораторії

♦ Здійснити первинний посів матеріалу

♦ Оформити супровідну документацію

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

Орієнтовна карта самостійноїроботи літературою

Запитання для самоконтролю знань

1. Коротка характеристика збудників чуми, туляремії, бруцельозу, сибірської виразки.

2. Взяття матеріалу та заходи безпеки під часроботизі збудниками особливо небезпечних інфекцій (ОНІ)

3. Транспортування досліджуваного матеріалу до лабораторії

4. Особливості лабораторної діагностики збудників чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки

5. Типи захисних (протичумних) костюмів

6. Препарати для специфічної профілактики та лікування особливо небезпечних інфекцій

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти вивчають морфологічні властивості збудників особливо небезпечних інфекцій за допомогою мікроскопії готових препаратів(таблиць, атласу, мультимедіа).

Опрацьовують техніку взяття досліджуваного матеріалу. Вивчають правила роботи зі збудниками особливо небезпечних інфекцій. Здійснюють первинний посів матеріалу, оформлюють супровідну документацію.

Розглядають різні види протичумних костюмів. Знайомляться з препаратами, які використовують для специфічної профілактики та лікування хвороб, спричинених збудниками особливо небезпечних інфекцій

Практичні навички

• брати матеріал для бактеріологічного дослідження;

• оформлювати супровідну документацію;

• проводити первинний посів патологічного матеріалу на живильні середовища

Алгоритми виконання практичних навичок:

І. Взяття досліджуваного матеріалу та методи лабораторної діагностики

Досліджуваний матеріал у пацієнтів з підозрою або захворюванням на особливо небезпечні інфекції забирають у протичумному костюмі І типу, дотримуючись всіх правил асептики та техніки безпеки.

Дослідження проводять у спеціальних режимних лабораторіях.

Сибірка

Чума

Туляремія

Бруцельоз

ІІ. Транспортування досліджуваного матеріалу до лабораторії

1. Скляний посуд, у який зібраний досліджуваний матеріал, щільно закривають гумовими корками (кришками), обгортають вощаним папером або заливають парафіном.

2. Обгортають марлевою серветкою, змоченою дезінфектантом.

3. Укладають у бікс із супровідною документацією, окремо оформленою на кожен зібраний матеріал.

4. Бікс вміщують у металевий контейнер або дерев’яний ящик, оббитий металом.

5. Ящик закривають на замок. пломбують на кришці пишуть «Верх, обережно».

6. Оформляють загальну супровідну документацію.

7. Транспортують до лабораторії ОНІ спеціальним санітарним транспортом у супроводі проінформованого медичного працівника.

8. Матеріал у лабораторії здається і приймається під розписку.

9. Відібрані проби доставляються до лабораторії не пізніше 3 годин з моменту взяття.

ІІІ. Визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей

збудників особливо небезпечних інфекцій

ІV. Препарати для специфічної профілактик та терапії хвороб, спричинених збудниками особливо небезпечних інфекцій

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття №12

Тема: Патогенні клостридії. Патогенні спірохети

Актуальність теми

Патогенні клостридії надзвичайно поширені у природі. Вони є представниками мікрофлори кишкового тракту людей і тварин, особливо травоїдних. Виділяючись із випорожненнями у навколишнє середовище й переходячи у спорову форму, можуть у грунті зберігатись роками і, навіть, розмножуватись.

Ранова анаеробна інфекція (газова гангрена, правець) відомі ще за часів Гіппократа. Виникнення цих захворювань пов’язане з травмами та пораненнями у зв’язку з тим, що у вигляді спор збудники тривалий час зберігаються у грунті.Інколи анаеробна інфекція виникає після хірургічних втручань, проведення кримінальних абортів, коли збудники заносяться в рану нестерильними інструментами.

Збудник ботулізму – спороутворююча паличка, яка роками перебуває у грунті. При порушенні правил консервування харчових продуктів (особливо домашнього) накопичується ботулінічний токсин, який силою перевершує всі біологічні отрути.

Спірохети об’єднані у дві родини: Spirochaetaecae та Leptospiracae, серед яких патогенні для людини рід Bоrrelia, Treponema і Leptospira.

З роду Treponema у патології людей найбільшу роль відігріє – збудник сифілісу. Сифіліс – це венерична хвороба, при якій уражаються всі органи і системи. За даними ВООЗ сифіліс є однією з найпоширеніших інфекцій, що передаються статевим шляхом. У світі щорічно заражаються 12мпн людей. Особливо швидкими темпами зростає захворюваність у країнах Східної Європи, СНД, Україні. Протягом 90-х років ХХ ст. показники захворюваності зросли у 30 разів. Причинами зростання є зміни сексуальної поведінки акселерація підлітків, моральний стан суспільства, міграція населення, соціальні умови. Небезпечним є зростання захворюваності на сифіліс серед вагітних, неповнолітніх, а також у новонароджених.

Лептоспіроз поширений практично у всіх країнах світу. Відмічається тенденція до зростання цього захворювання (Ізраїль, Литва, Росія, Україна). Природні осередки лептоспірозу в країні поширені у певних ландшафтних зонах - полісся та лісостеп. Досить великі спалахи відмічаються у південних та західних областях України.

Рід Bоrrelia, об’єднує види спірохет, патогенні для тварин і людей. Ендемічний поворотний тиф поширений у певних ареалах, епідемічний поворотний тиф.реєструється вкрай рідко.

Тому молодший медичний спеціаліст повинен бути обізнаний з основними морфологічними властивостями патогенних спірохет, особливостями взяття досліджуваного матеріалу, його транспортуванням до лабораторії, класичними та експрес – методами діагностики.

Тому, молодшому медичному спеціалісту необхідні знання та вміння при взятті досліджуваного матеріалу, його транспортуванні до лабораторії та сутність методів діагностики.

Навчальні цілі

Знати: ♦ Особливості культивування анаеробів

♦ Морфологічні та тинкторіальні властивості трепонем, борелій, лептоспір

♦ Методи мікробіологічної діагностики сифілісу, лептоспірозу

♦ Препарати, які використовують для специфічної профілактики та

лікування хвороб, спричинених патогенними спірохетами

Ознайомитись з: ♦ Особливості взяття патологічного матеріалу для дослідження

при захворюваннях, спричинених патогенними клостридіями та

патогенними спірохетами

♦ Препаратами, які використовують для специфічної профілактики та

лікування хвороб, спричинених анаеробам

Вміти: ♦ Відбирати матеріал для дослідження з ураженої ділянки шкіри

♦ Проводити взяття патологічного матеріалу для дослідження при хворобах, викликаних патогенними спірохетами

♦ Проводити первинний посів патологічного матеріалу на живильні

середовища

♦ Оформлювати супровідну документацію

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

На позааудиторну самостійну роботу студентів запропоновані питання: «Збудники газової анаеробної інфекції», «Лептоспіри – збудники лептоспірозу».Опрацюйте рекомендовану літературу з даних питань та підготуйтесь до практичного заняття, керуючись «Методичними рекомендаціями для ПСРС з навчальної дисципліни «Мікробіологія».

Питання для самоконтролю:

1. Загальна характеристика групи патогенних клостридій

2. Морфологія та культуральні властивості збудників правця, газової гангрени, ботулізму, неклостридіальних анаеробів

3. Особливості взяття матеріалу для мікробіологічної діагностики та його транспортування

4. За якими напрямами проводять дослідження при анаеробних інфекціях?

5. Способи створення анаеробних умов для культивування бактерій

6. Особливості лабораторної діагностики захворювань, спричинених патогенними клостридіями

7. Які живильні середовища використовують для культивування анаеробів?

8. Препарати для специфічної профілактики та лікування хворих

9. Роль фельдшера у профілактиці анаеробної інфекції

10. Загальна характеристика патогенних спірохет

11. Короткі відомості про збудника сифілісу, поворотних тифів і лептоспірозу

12. Особливості взяття матеріалу для дослідження в різні періоди сифілісу

13. Яку серологічну реакцію застосовують під час масового профілактичного обстеження на сифіліс?

14. Методи мікробіологічної діагностики поворотного тифу

15. Які лабораторні методи використовують для діагностики лептоспірозу та виявлення лептоспір у довкіллі?

16. Який імунний препарат використовують для специфічної імунотерапії лептоспірозу та його профілактики у контактних осіб?

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти вивчають особливості культивування анаеробів. Знайомляться з препаратами для специфічної профілактики та лікування хвороб, спричинених анаеробами.Беруть матеріал для дослідження з ураженої ділянки шкіри, проводять первинний посів патологічного матеріалу на живильні середовища.

Студенти також вивчають морфологічні та тинкторіальні властивості трепонем, борелій та лепто спір. Ознайомлюються з особливостями взяття патологічного матеріалу. Вичають методи мікробіологічної діагностики сифілісу, лептоспірозу; препарати, які використовують для специфічної профілактики та лікування хвороб, спричинених патогенними спірохетами

Практичні навички

• брати матеріал для дослідження з ураженої ділянки шкіри

• проводити первинний посів патологічного матеріалу на живильні середовища

• відбирати матеріал для дослідження при захворюваннях, спричинених патогенними спірохетами

• оформлювати супровідну документацію

Алгоритми виконання практичних навичок:

Патогеннні клостридії

I. Особливості взяття досліджуваного матеріалу при захворюваннях, викликаних патогенними клостридіями

При ранових анаеробних інфекціях (правці, газовій гангрені) досліджують:

♦ Рановий вміст, гній, ексудат; у випадку виникнення правця після абортів –виділення та біоптати з вагіни і матки; при захворюванні новонароджених – виділення з пупка. Матеріал відбирають стерильним ватнимтампоном або піпеткою до обробки антисептиками й антибіотиками

♦ Шматочки некротизованих тканин, сторонні тіла, тампони з рани. секційний матеріал (шматочки некротизованих тканин, печінки, селезінки) – беруть з глибоких ділянок рани, карманів, розчавлених тканин за допомогою стерильного скальпеля та пінцета у широкогорлу банку або флакон. Одночасно з різних ділянок рани роблять мазки, які відправляють до лабораторії разом з відібраним матеріалом

♦ Кров – беруть з вени з метою виявлення в ній токсину до введення антитоксичної сироватки у шприц – пробірку або стерильним шприцемз послідуючим переливанням у герметично закриту пробірку

♦ У разі необхідності досліджують перев’язувальний та шовнийматеріал (шовк, кетгут), лікарські препарати для парентерального введення, одяг, грунт на виявлення C, tetani

З метою попередження шкідливої дії кисню повітря на анаеробну мікрофлору, тверді матеріали для дослідження краще брати у широкогорлі склянки або короткі пробіркм, які герметично закриваються.

Рідкі досліджувані матеріали можна набирати у шприц-пробірку або у шприц, на голку якого насадити гумовий корок, і в такому вигляді транспортувати до лабораторії.

Досліджуваний матеріал при ботулізмі:

♦ промивні води шлунка

♦ блювотні маси

♦ кров

♦ фекальні маси

♦ залишки харчових продуктів

♦ трупний матеріал – вміст шлунка і кишок, лімфатичні вузли, шматочки печінки, головного і спинного мозку

Основні правила роботи з досліджуваним матеріалом:

● оберігати зразки патологічного матеріалу від контату з атмосферним повітрям

● направляти до лабораторії в анаеробних умовах - у спеціальних транспортних середовищах

● виготовлені мазки транспортувати у спеціальних контейнерах

● дотримуватись правил техніки безпеки

II. Методи мікробіологічної діагностики :