Урок №10

Тема. Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А.Міцкевича «Світязь». Символічні образи, елементи фольклору у творі

Мета: поглибити знання учнів про творчість А.Міцкевича, познайомити з баладою «Світязь», з’ясувати символічні образи балади та елементи фольклору; закріпити знання учнів про жанр балади, розкрити фольклорно-національні традиції в баладі, розвивати вміння виразного читання, аналізу художнього твору, виховувати кращі моральні якості людини.

Обладнання: портрет А.Міцкевича, карта світу, фото озера Світоч, запис «Полонезу» М.Огінського, презентація «Музеї і пам’ятники А.Міцкевича»

Хід уроку

І.Актуалізація опорних знань

Повторення відомостей про баладу

Балада (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. В основі балади лежить певна незвичайна пригода. Тому баладу часто називалималенькоюпоемою.

Баладавиникла у ХІІ-ХІІІ ст.. як любовнапісня до танцю у Провансі.

Баладазазналарозквіту в творчості Ф. Війона (1431—1463)..Балади писали видатніпоетиІталії Данте й Петрарка, Бернс, Гете, Шіллер, Гайне, Гюґо, Жуковський, Пушкін, Міцкевич. В Українідожанрубаладизверталися П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, С. Руданський, Ю. Федькович І. Франко, Леся Українка, Б. Грінченко, А. Малишко, І. Драч, Л. Костенко, Б. Олійник.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку

ІІІ. Опрацювання теми уроку

Адам Міцкевич

Починаючи з 20-х роківХІХст., твори Міцкевича широко відомі і в Україні. Ними захоплювалися Тарас Шев­ченко й Леся Українка, Михайло Коцюбинський та Іван Франко.

Українськоюмовою тво­ри поетаперекладали П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, М. Старицький, І. Франко, пізніше— П. Тичина, М. Бажан, А. Малишко і найбільше — Максим Рильський.

У 1905 році у Львовібулоспоруджено один з кращих в Україніпам'ятниківМіцкевичу (скульптори М. Таращукта А. Попель). (Використання слайдів презентації)

Ти не як пам'ятник над нами

У голубійвисочині, —

Ти з нами поруч, наш Адаме,

Ідеш в безсмертнінашідні.

Ти з Олександром, ти з Тарасом

Дивився мудро в даль віків,

Тому не поржавіє з часом

Ваш вічнийвайделотськийспів.

Ти нелишевсесвітнійподив,

Не тільки слава тиіз слав, —

Це жти «Трибуноюнародів»

Серцянародів потрясав!

І в час, коли земноїкулі

Одна єднаєтьсясім'я,

Лунає у всесвітнімгулі

Твоє, Міцкевичу, ім'я.

М. Рильський «Пе­ред пам'ятникомМіцкевичу»

У листопаді1824 року післявикриттятовариств «філоманів» та«філаретів» Адам Міцкевичприбув у Петербург, кудивін за вирокомбуввисланийпіднаглядполіції.

Київ, Стеблів, потім Одеса, Крим, Харків... Тут пролягали шляхи хоч і вимушеної, але ж якоїзахоплюючої й корисної для поетамандрівкиукраїнськоюземлею, тут відбу­валосяйогознайомство з їїмешканцями.

На сторінкахпоеми «Пан Тадеуш» Міцкевичзалишитьдорогиййомуспомин про перебування на берегахРосі:

Чи наВкраїні я б ту липу упізнав,

Що сотню панночок і сотню хлопцівбравих

Ховала вхолодку при танцях і забавах,

Як вечір повивав блакитноводуРось?

За допомогоюросійськихдрузівМіцкевичодержуєпризначенняна роботу в Одесу, звідкивиїжджає в Крим. В листіЙоахимаЛелевеля, відомогопольськогоісто­рика, вінпише; «Але я бачивКрим! Я витри­мавстрашенну бурю на морі... Я бачивСхід у мініатюрі». В результатіподорожі в Кримз'явиласязбірка «Кримськісонети», кудиувійшло 18 поезій. «Кримськісонети» на­зивають складною чудовоюсимфонією, фі­лософсько-історичною, інтимно-ліричною, сповненоюзавждиглибокопоетичних ду­мок, переживань і замальовок, симфонією, щозберігаєневмирущублагородну красу і звучить аж ніяк не меланхолійно.

Твердо лягали на папірпластичнімалюнкипоетичнихмініатюр. Оспівуючи красу і мо­гутністьКримськоїприроди, Міцкевичви­ливає свою тугу за втраченоюбатьківщи­ною. Над усесамотньомупоетовіблизьке море, розбурханаморськастихіягармоні­зуєз йогодушевним станом, з драмою йоголіричного героя.

Кримназивають землею богів і поетів. Йогопівденну красу оспівувало не однепоколін­нямитців. Подорожуючикрим­ськими дорогами, Адам Міцкевичзалишав у своємущоденнику записи, якісвідчать про те, щоприверталойогоувагу.

«Алушта — одне з прекраснішихмісцьКриму, тудиніколи не доходятьпів­нічнівітри, і подорожній в листопаді час­то шукає прохолоди підтінню все щезеле­нихволоськихгоріхів...»

«Якщо з височинугір, піднесених у хмарнувисочінь, глянути на хмари, щопливуть над морем, то здається, що вони лежать на воді у вигляді великих білихостровів. Цецікавеявище я спостерігав з Чатир-Дагу...»

Міцкевичапричарувала й Волинська природа, щотежвідбилося у йоготворчості. Балада «Світязь» — один ізнайпрекраснішихтворівпоета. Його не можначитати без хвилювання, бо тут мовайде і про пере­живанняокремоїособистості, і про духов­ну драму цілого народу. Твірпобудований на матеріаліслов'янськоїісторії. Світязь — одне з найпрекраснішихмісцьУкраїни, роз­ташованих у Волинськійобласті.

УОдесітакожбуларозпочата поема " Конрад Валенрод". Там уривки з неїМіцкевиччитавсвоїмпольськимдрузям.

ІзУкраїноюприйшлосяпопрощатися, залишившизгадку про ляха, який не мавнаміру стати паном над українським людом. Про слідУкраїни в творчостіпоета не дадуть забути йоговірші і поеми.

1. Повідомлення учнів про озеро Світязь.

Світязь - найглибше озеро України, а також найбільше за об'ємом прісноводне озеро в країні. Належить до групи Шацьких озер, розташованих на території Шацького національного природного парку на Волині.

Площа озера 26 км2, найбільша глибина більше 59, 0 м, хоча середня глибина становить 6, 3 м, а прибережна смуга мілководна. Прозорість води до 8 м. Верхні шари води влітку прогріваються до 20 °С і більше, на глибині температура води постійна і становить 9 °С.

В озері зустрічаються рідкісні форми дольодовикової фауни. Рослинність озера рідкісна, окремі занесені до Червоної книги: лобелія Дортмана, наяда(у давньогрецькій міфології так називали німф, що жили у воді), прибережниця одноквіткова, полушник озерний. Навколо озера росте ліс, який обіймає його ніби смарагдовим кільцем.

Озеро оголошено заказником разом із лісовими масивами площею 847гектарів.Тут росте дуб, ялиця, граб, осика, сосна, вільха, береза, а серед лісового різнотрав’я – рідкісні орхідеї. Також тут можна побачити ягоди: чорницю, брусницю, суницю.

Створилося озеро внаслідок провалу шарів земної кори в підземні пустоти. Версія геологів про походження унікального озера співпадає з народною легендою.

Протягом довгого історичного періоду озеро належало різним державам. Можливо, саме тому про нього існує багато легенд. Одну з них використав Адам Міцкевич для написання балади «Світязь». Його захоплювали вчинки героїв минулого, їх патріотизм.

2. Повідомлення учнів.

Легенда про озеро Світязь.

Вороги напали на прекрасне місто Світязь. Нікому було його обороняти, бо князь зі своєю дружиною пішов допомогти в нерівній боротьбі другові-сусідньому князю. Залишилися в місті лише діди, жінки з дітьми та юна княгиня. Не хотіли волелюбні жителі міста загинути від руки загарбника, жити в неволі, зазнати глуму та знущань. Тому вирішили прийняти смерть. Озеро поглинуло їх, даруючи безсмертя. На воді одразу зʼ явилися квіти неймовірної краси. Вороги зривали їх, але одразу падали мертві. І досі на водах Світязя милується Божим світлом чудове латаття, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини.

У цій баладі А. Міцкевич показав трагедію польського народу, який героїчно боровся за свою незалежність, але у нерівній боротьбі втратив її.

3. Читання балади А.Міцкевича «Світязь»

4. Бесіда за змістом

– Де відбуваються події?

– Яким ми бачимо озеро?

– Чому воно лякає уночі?

– Що чути з озера?

– Чи розуміють люди, що відбувається?

– Хто вирішив пізнати тайну озера?

– Що звелів зробити?

– Якої ж довжини був невід? (144м)

– Кого запросив освятити початок справи?

– Кого впіймали? Опишіть зовнішність.

– Ким була ця дівчина?

– Що розповіла князівна?

– Як називалось їхнє місто?

– Хто правив ним?

– Куди вирушив князь?

– Чому не хотів князь залишати місто?

– Чим переконала князівна батька?

– Що сталося ввечері?

– Що вирішують жителі міста?

– Чого найбільше боялися люди?

– До кого звертається князівна з проханням? Яким?

– Що сталося з містом та жителями?

– Які квіти зʼ явилися на воді?

– Що фантастичне, а що реальне в баладі?

- Чи вдалося поету водночас показати красу, небезпеку і чарівність природи? Що для цього поет використав?

- Яку таємницю зберігало озеро?

- Перед яким вибором опинилися люди?

- Як це їх характеризує?

«Коло думок».

- Чи правильно вчинили жителі міста?

- Чи був у них інший вихід?

- Якби у вас була можливість, щоб ви порадили?

5. Аналіз балади

Тема: показ боротьби польського народу за незалежність; загибель жителів Світязя

Ідея: уславлення патріотизму простих людей.

Розмір чотиристопний дактиль

Римування: перехресне.