Сосна звичайна – Pinus sylvestris L.

Систематика виду:

Відділ: Голонасінні – Pinophyta; Клас: Хвойні – Pinopsida; Підклас: Хвойні – Pinidae; Порядок: Соснові – Pinales; Родина: Соснові – Pinaceae; Підродина: Соснові – Pinoideae; Рід: Сосна – Pinus; Підрід: Діплоксилон – Diploxylon; Секція: Eupitys; Вид: Сосна звичайна – Pinus sylvestris L.

Дерево до 40 м заввишки і 70-90 см у діаметрі зі струнким стовбуром, вкритим грубою, темною, з тріщинами корою знизу і гладенькою золотисто-жовтою – у верхній частині. Крона у молодих дерев конічна, у старих – широка, округла або у вигляді парасольки.

Хвоя зібрана в пучки по 2 шт., сіро-зелена, сиза або темно-зелена, скручена, завдовжки до 7 см, по краях зазубрена. Живе 2-3 роки, інколи до 8 років. Розпускається на початку літа, жовтіє в кінці літа, опадає восени.

Шишки – яйцеподібні, червонувато-коричневі, 3-7 см довжиною, діаметром 2-3, 5 см.

Насінини довжиною 3-4 см, крило в 3-4 рази довше насінини. Забарвлення насінин чорне чи темно-буре, одна сторона матова, інша блискуча. Маса 1000 шт. - 4-9 г.

Ареал: природно поширена майже по всій Європі та в Азії. Сосна звичайна є основною лісоутворюючою породою в Українському Поліссі. Поширена на Поліссі, в північній частині Лісостепу, зрідка на піщаних терасах рік північної частини Степу. Вона займає близько 35% державного лісового фонду України. Основні райони заготівлі — Житомирська, Волинська, Рівненська і Львівська, частково Київська, Чернігівська області.

Доживає до 300-400 років.

До родючості ґрунтів не вибаглива. Може рости на сухих, вапнякових і заболочених ґрунтах. Погано переносить ущільнення ґрунту. Морозо-, посухо- і вітростійка. Міські умови витримує незадовільно, оскільки чутлива до забруднення повітря димом і газами.

Використовується як сировина для виготовлення пиломатеріалів, будівельний ліс та технологічна сировина для переробки.

Рис.3.1. Насадження сосни звичайної в Смизькому лісництві

Таблиця 3.1.1.