Методика виконання роботи.

1. Після переконання в тому, що кип’ятильник заповнений водою, вімкнути електричкну плитку в електричну мережу.

2. Зважити порожній колориметр.

3. Заповнити колориметр водою (1.5-2 л) та зважити заповнений колориметр і помістити в термостат.

4. Зважити ретельно просушений змієвик і установити його у колориметр, закріпити.

5. Коли із з’єднувальної гумової трубочки надітої на патрубок кип’ятильника, почне діяти інтенсивний струмінь пари, ввімкнути мотор мішалки та заміряти початкову температуру води у колориметрі. Це буде температура колориметра з усіма вміщеними в ньому деталями.

6. Безпосередньо після заміру початкової температури з’єднати гумову трубочку з змієвиком.

7. Коли температура води у колориметрі зростає на 8-10 ⁰ С, відімкнути пару та після тривалого перемішування води заміряти кінцеву температуру і вимкнути мотор мішалки.

8. Витягнути змієвик з колориметра, ретельно витерти ганчіркою зовні та зважити його. Зрозуміло, різниця кінцевого і початкового результатів зважування визначить масу сконденсованої пари.

Маючи на увазі, що теплоємність з калориметра, мішалки і термометра К=850 Дж/К питома теплоємність змієвика =65Дж/кг.К), на основі закону збереження енргії скласти рівняння теплового балансу, із якого визначити величину питомої теплоти пароутворе-ння.Тепломність води дістати із нижче наведеної таблиці для середньої темпепратури води.

0
Питома теплоємність води, С10-3ДЖ/ кг-К	4.229	4.209	4.197	4.191	4.186	4.183	4.179	4.179

Похибку вимірів маси рідини у колориметрі та конденсату визначати половиною найменшої поділки вагів у відповідності з числом зважувань.

Похибку визначення питомої теплоти пароутворювання обчислити методом диференціювання. У вступі до лабораторної роботи М-1 наведено приклад складання рівняння теплового балансу та обчислення похибки вимірювання для даної роботи.

Література

1.Савельев И.В. Курс общей физики.Т..М.. «Наука», 1968, с. 391-393.

2.Фриш С.Э.. Тиморва А.В. Курс общей физики, Т..М.. Физматгиз 1962, с. 328-331.

Контрольні запитання

1) Мета роботи?

2) Що називають фазовими переходами першого і другого роду? Навести приклади цих переходів.

3) Що називають питомою теплотою пароутворення?

4) Що називають питомим об’ємом?

5) Проти яких сил здійснюється роботи за рахунок кінетичної енергії молекул, що вилетіли з рідини?

6) Як і чому змінюється питома теплота пароутворення зі збільшенням температури та до якого значення вона прямує?

7) Як визначається похибка вимірів маси води у колориметрі та конденсату?

8) Яким методом визначається похибка вимірювання питомої теплоти пароутворювання та в чому його суть?