![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розв’язання. Одержання прибутку залежить від трьох основних складових – витрат на виробництво і реалізацію продукції
Одержання прибутку залежить від трьох основних складових – витрат на виробництво і реалізацію продукції, планової ціни одиниці продукції та обсягу реалізації. Наявність правильної інформації про витрати дає можливість: - встановити оптимальну ціну товарів (робіт, послуг); - оцінити економічність процесів та ефективність використання ресурсів окремими підрозділами підприємства; - визначити прибуток підприємства. Витрати – це характерне явище для діяльності будь-якого підприємства. Витрати підприємства – це вартість ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових), спожитих у процесі виробництва та реалізації продукції та при здійсненні інших господарських операцій на підприємстві. На сучасному етапі основним завданням підприємства є оптимізація управління витратами, тобто пошук шляхів найбільш ефективного використання наявних обмежених ресурсів за допомогою планування, калькулювання, обліку і контролю. Постійні витрати - це такі витрати, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді. Це амортизація, орендна плата, заробітна плата персоналу з обслуговування на погодинній оплаті, витрати, пов'язані з управлінням і організацією виробництва. Змінними називають такі витрати, величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції. Це може бути пряма заробітна плата, витрата сировини, матеріалів, палива, електроенергії та ін. Варіант А має вищі змінні, але нижчі постійні витрати. Більш високі постійні витрати за варіантом В включають додаткові суми амортизації нового обладнання і приміщень. Розрахункового обсягу виробництва не дано. Максимальний попит обмежений виробничою потужністю 13 500 од. Визначимо за кожним варіантом максимальний прибуток і беззбитковий обсяг продажу. Результати подані в таблиці 1. Маржа покриття (маржинальний прибуток) — різниця між виручкою від реалізації продукції, товарів і послуг та змінними витратами, віднесеними на реалізовану продукцію Вона служить основою для визначення беззбиткового обсягу продажів за кожним видом продукції в цілому по підприємству, а також для обґрунтування оптимального варіанта різноманітних управлінських рішень. Маржа покриття на одиницю продукції показує внесок кожної додатково виготовленої одиниці продукції у загальну суму маржинального прибутку, що є джерелом покриття постійних витрат і генерації прибутків. Порівняння маржинального прибутку з сумою постійних витрат підприємства відбиває фінансовий результат від операційної діяльності. її величина залежить від таких факторів: МПод = pi – bi; (1) • на весь обсяг продажів і-го виду продукції: МПi = VРПi * (рi – bi); (2)
• в цілому по підприємству: • на одиницю продукції (питомий маржинальний прибуток): МПзвг = ∑ VPПi(pi-bi) =∑ VPПзар * ПВi(pi – bi) (3)
де МП — сума маржі покриття; Р — ціна одиниці продукції; b — змінні витрати на одиницю продукції (усічена собівартість), VPП — фізичний обсяг реалізованої продукції; ПВі — питома вага окремих видів продукції в загальному обсязі продажів.
Таблиця 1 – Визначення максимального прибутку і беззбиткового обсягу реалізації
З розрахунків ми бачимо, що варіант В забезпечує вищий прибуток. Однак при першому варіанті технології поріг рентабельності нижчий, а це означає, що при зростанні попиту прибуток буде отримано швидше. Але при малих обсягах попиту варіант А дає вищий прибуток або менші збитки. Якщо варіант А більш дохідний при малих обсягах реалізації, а варіант В — при великих, то має бути якась точка перетину, в якій обидва варіанти мають однаковий сумарний прибуток при однаковому загальному обсязі реалізації продукції. Для знаходження її можна застосовувати графічний і аналітичний методи.
Графічний метод полягає у побудові графіка залежності прибутку від обсягу реалізації за кожним варіантом (рис.1). 1. При нульовій реалізації маржа покриття дорівнює 0, а компанія зазнає збитків у розмірі постійних витрат (варіант А 390 000 грн., варіант В — 650000 грн). 2. При обсязі реалізації 13 500 од. прибуток уже розрахований. За варіантом А він становить 1230 000 грн, за варіантом В 1847 500 грн. За допомогою графіка визначаємо поріг рентабельності (беззбитковий обсяг реалізації продукції) і максимальний прибуток за кожним варіантом. З рисунка видно, що прибуток за обома варіантами однаковий при обсязі реалізації 4500 од., і при великих обсягах варіант В стає вигіднішим, ніж варіант А.
у, млн.грн
3250 3514 4500 13500 х
-390
-650
|