Сутність державного програмування, зміст і показники програм соціально – економічного розвитку.

Програмування почали широко використовувати у повоєнний період у таких країнах як Франція, Німеччина, Скандинавські країни, пізніше Японія, Південна Корея. Успішна апробація цього методу призвела до його поширення у всьому світі.

Програма економічного розвитку в загальному розумінні є сукупністю цілей цього розвитку та заходів по їх досягненню з тим чи іншим рівнем конкретизації. Більшість програм мають індикативний характер, тобто визначають пріоритети, орієнтири, бажані способи їх досягнення. Такі програми не мають конкретних виконавців і термінів, а визначають лише напрямок, в якому бажано рухатись економічним суб’єктам, перспективи досягнення певних результатів. В той же час частина програм мають директивний характер, тобто з чітким визначенням термінів, виконавців, ресурсів тощо. Перші програми, як правило, є національними, державними, регіональними, другі зазвичай є комплексними або вузькоспеціалізованими.

Важливе місце в системі державних програм посідають цільові комплексні програми (ЦКП). Особливість цільових комплексних програм – це їх адресний і директивний характер, тобто вони є визначеними щодо термінів виконання, конкретних виконавців і ресурсного забезпечення.

За змістом до комплексних цільових програм відносться:

1. соціально-економічні, що спрямовані на підвищення добробуту, рівня життя, поліпшення соціальних умов, в т.ч. умов праці та відпочинку;

2. виробничі, що спрямовані на розвиток виробництва, зростання обсягів випуску пропозиції, освоєння нових видів продукції, поліпшення її якісних характеристик;

3. науково-технічні, що спрямовані на розвиток наукових досліджень, впровадження досягнень науки і техніки у виробництво;

4. екологічні, що спрямовані на виконання природоохоронних заходів і підвищення екологічної культури населення;

5. інституційні, що спрямовані на поліпшення організації управління господарськими системами;

6. регіональні, що спрямовані на розвиток регіонів, реструктуризацію їх економіки, освоєння їх ресурсних багатств, формування територіально-виробничих комплексів.

Найбільш масштабними та всеохоплюючими є програми соціально-економічного розвитку. Вони приймаються на різних рівнях. На національному рівні - це державна програма соціально-економічного розвитку. На регіональному – обласні програми соціально-економічного розвитку. На місцевому рівні – програми соціально-економічного розвитку міст, районів, селищ, сіл.

В залежності від строків виконання, державні програми соціально-економічного розвитку можуть бути:

- довгострокові (10-15 років);

- середньострокові (до 5 років);

- короткострокові (на рік).

Характерною ознакою організаційно-економічного механізму реалізації програм є їх перебування в процесі виконання в залежності від досягнутих результатів. Крім того, базою для розробки програми з коротшим строком виконання є програми з довшим строком виконання.