Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Нормування шкідливих речовин
|
|
Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі на протязі 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.
За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):
— 1-й — речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0, 1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон).
— 2-й—речовини високонебезпечні, ГДК 0, 1... 1, 0 мг/м3 (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги).
— 3-й — речовини помірно небезпечні, ГДК 1, 1...10, 0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий).
— 4-й — речовини малонебезпечні, ГДК більше 10, 0 мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас).
Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин в повітрі робочої зони та їх характеристики наведені в таблицях 2.3 та 2.4.
Необхідно зазначити, що в списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість дії цієї речовини на організм людини:
О — гостронаправленої дії;
А — алергічної дії;
К — канцерогенної дії;
Ф — фіброгенної дії.
При вмісті в повітрі робочої зони кількох речовин односпрямованої дії для забезпечення безпеки роботи слід дотримуватися наступної умови:
До шкідливих речовин односрямованої дії відносяться шкідливі речовини, котрі близькі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини.
При одночасному вмісті в повітрі кількох шкідливих речовин, що не мають односпрямованої дії, ГДК залишається таким самим, як і при їх ізольованій дії.
Таблиця 2.3.
ГДК деяких шкідливих речовин в повітрі робочої зони
| № пп. | Назва речовини | ГДК, мг/ м 3 | Клас небезпеки | Агрегатний стан |
| Азоту оксиди | П | |||
| Аміак | П | |||
| Ангідрид сірчистий | П | |||
| Ангідрид сірки | А | |||
| Ацетон | П | |||
| Бензин-розчинник | П | |||
| Бензин-паливний | П | |||
| Гас | П | |||
| Кислота сірчана | А | |||
| Луги їдкі | 0, 5 | А | ||
| Озон | 0, 1 | П | ||
| Ртуть металічна | 0, 01 | П | ||
| Сулема | 0, 1 | А | ||
| Свинець та його | ||||
| неорганічні сполуки | 0.01 | А | ||
| Окис вуглецю | П | |||
| Хлор | А |
Примітка: П — пари; А —аерозоль.
Для контролю концентрації шкідливих речовин в повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують наступні методи:
— експрес-метод, який базується на явищі колориметрії (зміні кольору індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливої
Таблиця 2.4.
Характеристика деяких шкідливих речовин
| № п, п | Назва речовини | ГДК, мг/м3 | Клас небезпеки | Дія на організм людини |
| Свинець | 0, 01 | Уражає усі органи та | ||
| системи організму, має | ||||
| кумулятивну здатність | ||||
| Вуглеводні | Викликають хронічне отруєння | |||
| із поганим самопочуттям та апе | ||||
| титомою, вттоюваваги, швидкою | ||||
| втомою, сонливістю. | ||||
| Ацетон | Послідовно уражає усі | |||
| відділи центральної | ||||
| нервової системи, має | ||||
| кумулятивну здатність | ||||
| Ефір | Подразнює слизові обо | |||
| лонки очей та верхніх ди | ||||
| хальнихшляхів, викликає | ||||
| опіки | ||||
| Ь | Сірчана кислота | Викликає опіки з великою глибиноюпошкод | ||
| ження, подразнює слизові | ||||
| оболонки | ||||
| Окис вуглецю | Викликає головний біль, запаморочення, безсоння, | |||
| порушення обміну речовин, | ||||
| втрату свідомості |
речовини) і дозволяє швидко і з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовини безпосередньо у робочій зоні. Для цього методу використовують газоаналізатори (УГ-2, ГХ-4 та інші).
— лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочої зони і проведенні фізико-хімічного аналізу (хроматографічного, фотоколориметричного) в лабораторних умовах. Цей метод дозволяє одержати точні результати, однак вимагає значного часу.
— метод неперервної автоматичної реєстрації вмісту в повітрі шкідливих хімічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів (ФКГ-ЗМ на хлор, „Сирена-2" на аміак, „Фотон" на сірководень).
Запиленість повітря можна визначити ваговим, електричним, фотоелектричним та іншими методами. Найчастіше використовують ваговий метод. Для цього зважують спеціальний фільтр до і після протягування через нього певного об'єму запиленого повітря, а потім вираховують вагу пилу в міліграмах на кубічний метр повітря.
Періодичність контролю стану повітряного середовища визначається класом небезпеки шкідливих речовин, їх кількістю, ступенем небезпеки ураження працюючих. Контроль (вимірювання) може проводитись неперервно, періодично протягом зміни, щоденно, щомісячно. Неперервний контроль із сигналізацією (перевищення ГДК) повинен бути забезпечений, якщо в повітря виробничих приміщень можуть потрапити шкідливі речовини гостронаправленої дії.