Самоуправління та самовдосконалення менеджера

Дуже часто не складність проблем, а нестача часу на розв'язання їх є головною причиною незадоволеності результатами діяльності ділової людини. За таких обставин у пригоді може стати самоменеджмент.

Самоменеджмент – це послідовне і ціленаправлене використання досліджених методів роботи в повсякденній практиці для того, щоб оптимально і ефективно використати свій час.

Головна ціль самоменеджменту полягає в тому, щоб максимально використати особисті можливості, усвідомлено управляти ходом свого життя і долати зовнішні обставини, як на роботі, так і в особистому житті.

Процес самоменеджменту в аспекті послідовності виконання конкретних функцій може охоплювати шість фаз:

1. Постановка цілі – аналіз і формування особистих цілей.
2. Планування – розробка планів і альтернативних варіантів своєї діяльності.
3. Прийняття рішень по конкретним справам.
4. Організація і реалізація – складання розкладу дня і організація особистого трудового процесу з ціллю реалізації поставлених завдань.
5. Контроль – самоконтроль і контроль підсумків (у випадку необхідності – коректування цілей).
6. Інформація і комунікації.

Оволодіння мистецтвом самоменеджменту дає такі переваги:

1. Виконання роботи з меншими затратами.
2. Краща організація праці.
3. Менша кількість стресів.
4. Більше задоволення від роботи.
5. Ріст кваліфікації.
6. Зниження завантаженості роботою.
7. Скорочення помилок при виконанні своїх функцій.
8. Досягнення професіональних і життєвих цілей найкоротшим шляхом.

Для того, щоб управляти іншими, необхідно спочатку навчитися управляти собою. До характерних рис керівника, який добре управляє собою, нале­жать такі: здорове тіло, відсутність шкідливих звичок, енергійність і життєстійкість, спокійний і врівноважений підхід до життя та робо­ти, спроможність переборювати стреси, ефективне використання часу та ін. Слід пам'ятати, що всі аспекти управління взаємозалежні.

Праця менеджера, що постійно змінюється і висуває нові вимоги до нього, передбачає високу здатність до саморозвитку. Саморозвиток необхідний і для тих, хто збирається переходити на більш престижну роботу або перебуває між двома важливими ета­пами своєї кар'єри.

До саморозвитку спонукають такі бажання, як досягнення служ­бової кар'єри; більш ефективне виконання поточної роботи; більше задоволення від роботи, життя та ін.

Головним напрямом самовдосконалення є розвиток навичок са­мостійного мислення, розробка власних ідей на базі власного досві­ду. Обидва напрями тісно пов'язані й передбачають розробку влас­них ідей на основі одержуваної інформації, спілкування з іншими людьми і зворотного зв'язку.

Основні методи самовдосконалення, що сприяють досягненню різноманітних загальних результатів у розвитку особистості, також допомагають виробити якості і навички, необхідні для такого роз­витку: ведення особистого журналу; ретроспективний огляд подій; роздуми про події, що відбуваються; вміння прислухатися до свого внутрішнього " Я"; розвиток інтуїції; сміливість у використанні но­вих ідей; експериментування з новим типом поведінки; зміцнення сили волі; підтримка здатності до сприйняття нового; робота над вищим і нижчим " Я"; способи вдосконалення мислення (читання, конспектування, складання плану, методика систематичного запам'я­товування та ін.); інші можливості самовдосконалення (навчання на курсах, участь у різних об'єднаннях, гуртках, розробка індивідуаль­ного стилю управління, розвиток здатності спілкування та ін.).