Главная страница
Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Викреслювання схеми
Схема повинна мати графічні спрощені зображення виробів, які входять в установку, в взаємнім технологічному і монтажному зв’язку між ними. Апаратам, машинам і арматурі, які показані на схемі, присвоюють літерні позначення, що відповідає першій літері їх назви.
Все обладнання (машини, апарати, помпи і ін.) на схемі викреслюють суціль-ними тонкими лініями товщиною від 0, 3 до 0, 5 мм, трубопроводи і арматуру – суцільними основними товстими лініями (в два- три рази товстіша, ніж обладнання).
Рисунок 1 – Таблиця переліку основних складових частин
Рисунок 2 – Умовне зображення і позначення трубопроводів
| Для технологічних трубопроводів
(згідно ГОСТ 2.721-74)прийнято три позначення напрямку руху речовини (рисунок 1):
1 – Позначення трубопроводів з газом;
2 – Позначення трубопроводів з рідиною;
3 – Позначення трубопроводів з сумішшю.
| Рисунок 1 – Позначення
напрямів трубопроводів
|
|
| Окрім графічного позначення прийнято і цифрове, яке наноситься безпосередньо на трубопроводах на віддалі 50-100 мм (рисунок 2)
| Рисунок 2 – Цифрове позначення
сировини в трубопроводі
|
| | | |
Згідно ГОСТ 14202-80 введені такі цифрові позначення речовин в трубопроводах, на технологічних схемах
Цифрове позначення
|
Сировина, що транспортується
трубопроводом
| Цифрове
позначення
| Сировина, що транспортується трубопроводом
|
| Вода
|
| Пара
| 1.1
| Питна вода
| 2.1
| низького тиску (до 0, 2МПа)
| 1.2
| Технічна вода
| 2.2
| Насичена
| 1.3
| Гаряча (водопостачання)
| 2.3
| Перегріта
| 1.4
| Гаряча (опалення)
| 2.4
| Опалення
| 1.5
| Живильна
| 2.5
| Волога
| 1.6
| Резерв
| 2.6
| Відбірний
| 1.7
| Резерв
| 2.7
| Резерв
| 1.8
| Конденсат
| 2.8
| Вакуумна
| 1.9
| Інші види
| 2.9
| Інші види
| 1.0
| Відроблена, стічна
| 2.0
| Відроблена
|
|
| Повітря
|
| Гази горючі
| 3.1
| Атмосферне
| 4.1
| Світильні
| 3.2
| Кондиційоване
| 4.2
| Генераторні
| 3.3
| Циркуляційне
| 4.3
| Ацетилен
| 3.4
| Гаряче
| 4.4
| Аміак
| 3.5
| Стиснуте
| 4.5
| Водень та гази з його вмістом
| 3.6
| Пневмотранспорт
| 4.6
| Вуглеводні
| 3.7
| Кисень
| 4.7
| Оксиди вуглеводнів
| 3.8
| Вакуум
| 4.8
| Резерв
| 3.9
| Інші види
| 4.9
| Інші види
| 3.0
| Відроблене
| 4.0
| Відроблені
|
|
| Гази негорючі
|
| Кислоти
| 5.1
| Азот
| 6.1
| Сірчана
| 5.2
| Резерв
| 6.2
| Соляна
| 5.3
| Хлор
| 6.3
| Азотна
| 5.4
| Вуглекислий газ
| 6.4
| Резерв
| 5.5
| Інертні гази
| 6.5
| Неорганічні кислоти
| 5.6
| Сірчистий газ
| 6.6
| Органічні кислоти
| 5.7
| Резерв
| 6.7
| Розчини кислих солей
| 5.8
| Резерв
| 6.8
| Резерв
| 5.9
| Інші види
| 6.9
| Інші види
| 5.0
| Відроблені негорючі гази
| 6.0
| Відроблені кислоти (при рН< 6, 5)
| Цифрове позначення
| Сировина, що транспортується
трубопроводом
| Цифрове
позначення
| Сировина, що транспортується трубопроводом
|
| Луги
|
| Рідини горючі
| 7.1
| Натрієві
| 8.1
| Рідини категорії А(t в.п< 28 °С)
| 7.2
| Калійні
| 8.2
| Рідини категорії Б(t в.п> 28 °С< 120 °С)
| 7.3
| Вапняні
| 8.3
| Рідини категорії В(t в.п> 120 °С)
| 7.4
| Вапняна вода
| 8.4
| Змазуючі масла
| 7.5
| Неорганічні луги
| 8.5
| Органічні горючі рідини
| 7.6
| Органічні луги
| 8.6
| Вибухонебезпечні рідини
| 7.7
| Резерв
| 8.7
| Резерв
| 7.8
| Резерв
| 8.8
| Резерв
| 7.9
| Резерв
| 8.9
| Інші види
| 7.0
| Відроблені луги (рН< 8, 5)
| 8.0
| Горючі стоки
|
|
| Рідини негорючі
|
| Інші речовини
| 9.1
| Рідкі харчові продукти
| 0.1
| Порошкоподібні матеріали
| 9.2
| Водні розчини (нейтральні)
| 0.2
| Сипучі матеріали зернисті
| 9.3
| Інші розчини (нейтральні)
| 0.3
| Суміші твердих матеріалів з повітрям
| 9.4
| Водні суспензії
| 0.4
| Гелі
| 9.5
| Інші суспензії
| 0.5
| Пульпи водні
| 9.6
| Емульсії
| 0.6
| Пульпи інших рідин
| 9.7
| Резерв
| 0.7
| Резерв
| 9.8
| Резерв
| 0.8
| Резерв
| 9.9
| Інші види
| 0.9
| Резерв
| 9.0
| Негорючі стоки(нейтральні)
| 0.0
| Відроблені тверді матеріали
|
| При виконанні потоків на технологічних схемах, можливе пересічення позначень технологічних трубопроводів, для цього застосовують розрив вертикального трубопроводу (ширина розриву 1-3 мм)
|
| | | | | | | | | Позначення гідравлічних та механічних машин (згідно ГОСТ 2.782-96)
| Насос
відцентровий
(діаметр кола 10мм)
|
| Вентилятор
відцентровий
(діаметр кола 10мм)
|
| Насос шестеренний
|
| Вентилятор
осьовий
|
| Насос
поршневий
|
| Насос
загального виду
(діаметр кола 10мм)
|
| Компресор
поршневий
|
| Компресор
загального виду
(діаметр кола 10мм)
|
Позначення трубопровідної арматури (згідно ГОСТ 2.785-70)
| Вентиль(клапан) запірний прохідний
|
| Вентиль(клапан) регульований прохідний
|
| Вентиль(клапан) запірний кутовий
|
| Вентиль(клапан) регульований кутовий
|
| Клапан запобіжний прохідний
|
| Клапан зворотній прохідний
|
| Клапан запобіжний кутовий
|
| Клапан зворотній кутовий
|
| Клапан дросельний
|
| Засувка шиберна
| При виконанні хімічних апаратів на технологічних схемах їх розміри повинні виконуватись у співвідношенні до дійсних: тобто при виконанні на одній схемі теплообмінника діаметром 1, 0 м; довжиною 6, 0 м та колони діаметром 1, 8 м; висотою 10, 0 м – їх розміри будуть: теплообмінник D=10мм; L=60мм; колона D=18 мм; Н=100 мм (рисунок 3а).
|
| Рисунок 3а – Розміри хімічних
апаратів на схемі
| Рисунок 3б – Розміри хімічних
апаратів на схемі
| При неможливості забезпечити необхідне співвідношення розмірів висота та довжина може бути спотворена та діаметр виконується за співвідношенням (рисунок 3б).
Загальне позначення хімічних апаратів (згідно ГОСТ 2.788-74)
| Апарат, що працює під атмосферним тиском
(Р=0, 1МПа)
| Апарат, що працює під тиском нижче атмосферного (Р< 0, 1МПа)
| Апарат, що працює під тиском вище атмосферного (Р > 0, 1МПа)
| Також є буквене позначення апаратів та машин (на схемі та в таблиці переліку основних складових) КА – колона; Т – теплообмінник; Ф – фільтр; ВА - випарний апарат; С – сушилка; Н – насос; К – компресор; П – повітродувка.
Позначення теплообмінних апаратів (згідно ГОСТ 2.789-74)
| Кожухотрубний
теплообмінний апарат жорсткої конструкції
|
| Кожухотрубний
теплообмінний апарат з U-подібними трубками
|
| Кожухотрубний
теплообмінний апарат з лінзовим компенсатором
|
| Кожухотрубний
теплообмінний апарат
з плаваючою головкою
|
| Пластинчатий теплообмінний апарат
|
| Спіральний
теплообмінник
|
| Занурений
спіральний
теплообмінник
|
| Зрошувальний
теплообмінник
|
| Теплообмінник
труба в трубі
|
|
| Позначення випарних апаратів (згідно ГОСТ 2.788-74)
| Випарний апарат
з співвісною гріючою камерою
|
| Випарний апарат
з винесеною гріючою камерою
|
| Випарний апарат
з співвісною гріючою камерою з примусовою циркуляцією
|
| Випарний апарат
з винесеною гріючою камерою з примусовою циркуляцією
|
Позначення колонних апаратів (згідно ГОСТ 2.790-74)
| Пульсаційна
колона
|
| Колона тарілчата
загального
призначення
тарілки ковпачкові
|
| Колона насадкова
|
| а) ковпачкові;
б) струменеві;
в) клапанні;
г) клапанні прямотічні;
д) S-подібних елементів;
е) ситчаті;
ж) ситчаті з відбійниками;
з) ситчато клапанні;
к)жалюзно-клапанні;
| Позначення фільтрів (згідно ГОСТ 2.791-74)
| Нутч-фільтр
|
| Барабанний
вакуум-фільтр
|
| Друк-фільтр
|
| Стрічковий фільтр
|
| Фільтр-прес
|
| Дисковий
вакуум-фільтр
|
Позначення сушилок (згідно ГОСТ 2.792-74)
| Сушилка КШ
|
| Розпилювальна
сушилка
|
| Барабанна сушилка
| Позначення центрифуг (згідно ГОСТ 2.795-80)
| Центрифуга вертикальна, періодичної дії, з ручним відвантаженням осаду
|
| Центрифуга горизонтальна, неперервної дії, з відвантаженням осаду ножами
|
| Зверх
центрифуги
|
| Центрифуга вертикальна, неперервної дії, з інерційним (шнековим) відвантаженням осаду
|
|