Розділ 2. Методи та методика дослідження

Як правило, цей розділ складається з двох підрозділів (параграфів). Два параграфи доцільно робити тоді, коли методи, які ви маєте застосовувати, діляться на дві групи. Це буває, коли дослідження здійснюється на межі двох дисциплін (наприклад, психології і мовознавства) або ж коли ви хочете об'єднати у своєму дослідженні кілька наукових підходів (наприклад, номотетичний та ідеографічний, діяльнісний та суб'єктний). У такому випадку один із параграфів має описувати методичні процедури, які застосовуються в рамках одного підходу, а другий параграф описує особливості методичного апарату другого підходу.

Може бути й інший варіант. У першому параграфі робиться обґрунтування емпіричного дослідження. Ви пояснюєте, чому вибрані саме такі, а не інші методи дослідження. При цьому ви посилаєтеся на роботи інших авторів. Не зайвим буде обґрунтувати релевантність (відповідність) методів тим теоретичним викладкам, які ви зробили у першому розділі.

У другому параграфі подаються ваша дослідницька методика і процедура проведення дослідження. Описуючи процедуру дослідження потрібно вказувати: коли і за яких умов воно проводилося (чи це був початок навчального року чи кінець, на першому уроці чи на останньому, міська школа чи сільська - словом, всі дані, які могли вплинути на результати досліджень). За такого підходу назви параграфів другого розділу можуть бути сформульовані так:

Приклад

1.1. Методичні підходи до організації емпіричних досліджень пам'яті

2.2. Методика та організація дослідження

Якщо ви розробили власну методику - опитувальник чи план бесіди - то доцільно їх привести повністю. Якщо ж окремі методики, яві ви застосовуєте, є стандартизованими і широко розповсюдженими, томожна обмежитися посиланням на автора методики і першоджерело, звідки вона взята.

До речі Зауважте, - на першоджерело, тобто на публікацію автора, а не на журнал для домогосподарок чи навіть на товстеньку псевдонаукову книгу, у якій теж відсутні дані про методику, її автора, області застосування й обмеження, що, на жаль, чистенько трапляється.

І ще одне - це питання про кількість використаних методик. Воно взагалі не коректне. Можна використати навіть одну самостійно розроблену методику, основану на експериментальній стратегії чи на спостереженні й отримати справді важливі результати. А можна взяти десяток стандартизованих тестів (які, як зазвичай буває, створені на кардинально різних теоретичних засадах), і потім довго вирішувати, що ж робити з безглуздим набором даних - розпочинати пишатися ним одразу чи ще піддати цю несенитницю факторному аналізу?

Вивчаючи людей, ви маєте пам'ятати про культуру дослідження та етичні вимоги до його проведення.

• Ваші наукові студії не повинні шкодити взаєминам і психологічному комфорту учнів та вчителів.

• Ви повинні дотримуватися принципу конфіденційності інформації про окремі характеристики досліджуваних. У курсовій роботі імена та прізвища досліджуваних шифруються.

• Якщо ви користуєтеся стандартними дослідницькими процедурами, то доцільно виготовити стандартні бланки для відповідей. Якщо ж процедура вашого дослідження не стандартизована, то теж слід підготувати необхідні матеріали, наприклад, однотипні аркуші паперу, що не лише заощаджує час проведення дослідження, але й дозволяє якісно оформити його результати

• Всі результати, які були отримані в ході емпіричного дослідження, ви маєте систематизувати і представити у додатках у формі таблиць, рисунків, схем. Ці дані мають бути настільки повними, щоб можна було перевірити зроблені вами висновки і статистичні розрахунки.