Е) режим харчування

Поряд із вищезазначеними вимогами до їжі (харчового раціону) не менш важливою умовою є суворе дотримання режиму харчування.

Режим є важливою гігієнічною умовою раціонального харчування.

Режим харчування – це правильний розподіл добової кількості їжі на окремі прийоми.

Правильно складений режим харчування і його дотримання позитивно впливають не тільки на травну систему, а й на весь організм, тому що він забезпечує нормальне функціонування органів травної системи, кращу засвоюваність їжі, а також рівномірне забезпечення та своєчасне поповнення метаболічного резервуара організму поживними речовинами протягом доби.

При порушенні режиму перш за все зміни розвиваються у травній системі: можуть виникнути гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, ентерити. При цьому можуть з’явитися надлишкова маса, знизитися працездатність.

Режим харчування залежить від характеру трудової діяльності, розпорядку дня, від віку, стану організму, кліматичних умов тощо, і вимагає дотримання наступних правил:

1. кратності харчування;

2. регулярності харчування;

3. інтервалів між прийомами їжі;

4. розподілу добового раціону на окремі прийоми;

5. тривалості та умов вживання їжі.

1. Кратність харчування. Апетит і засвоюваність харчових речовин у травній системі, а також використання цих речовин організмом перебувають у тісній залежності від кратності харчування, тобто кількості приймань їжі протягом дня. Доведено, що для здорової дорослої людини найдоцільнішим є три- або чотириразове харчування, а для дітей – чотирьох або п’ятиразове.

Зменшення або збільшення кратності харчування призводить до порушення обміну речовин.

У наш час доведено, що рідкі прийоми їжі підвищують рівень холестерину у крові і сприяють розвитку атеросклерозу. Чим рідші прийоми їжі, тим частіше порушується обмін речовин. Це відбувається тому, що одноразово вводиться багато їжі, шлунок переповнюється і розтягується, обмежується рухливість і травлення їжі у ньому. Це, у свою чергу, ускладнює роботу травних залоз, чим створює передумови для порушення всмоктування та засвоєння поживних речовин на рівні клітин і субклітинних структур.

І, навпаки, збільшення кратності сприяє виснаженню органів травлення і організму в цілому, тому що вимагає постійного напруження біорегуляторних систем.

2. Регулярність харчування. Правильний режим харчування передбачає суворо встановлений час для кожного приймання їжі. За таких умов у людини виробляється так званий умовний рефлекс на час, який забезпечує ритмічність процесів секреції й оптимальне виділення травних соків.

3. Інтервали між прийомами їжі. Окрім часу приймання їжі та кратності харчування у підтриманні гарного апетиту та оптимальної функції травних залоз важливе значення мають інтервали між прийманнями їжі. Найоптимальнішими для здорової дорослої людини є інтервали 4–6 год. Під час нічного сну інтервал подовжується до 10–11 год., протягом яких відновлюється здатність органів травлення до нормальної діяльності на наступну добу. У період відпочинку шлункова секреція в нормі майже повністю припиняється. Тому вечеряти рекомендується за 2–3 год до сну.; між так би мовити легкими прийманнями їжі інтервал може бути скорочений до 2–3 год.

4. Розподіл добового раціону на окремі прийоми. Для своєчасного відновлення витрачених ресурсів організму і підтримання високої працездатності істотне значення має раціональне розподілення енергетичної цінності раціону та його якісного складу на окремі приймання їжі залежно від віку, професії людини, робочої зміни тощо. Тому цей розподіл здійснюють індивідуально.

5. Тривалість та умови вживання їжі. Засвоюваність їжі залежить також від ступеня її здрібнення в роті й оброблення слиною. Тривалість їди залежить від кількості та якості їжі. Якщо на спокійну вечерю і сніданок потрібно від 20 до 30 хв., то на обід, який включає найбільше їжі, необхідно витрачати майже вдвічі більше часу (40–50 хв). Полудень або другий сніданок за неспішної їди можуть зайняти 10–15 хв.

Для виникнення апетиту й підтримання його на належному рівні під час їди велике значення має черговість приймання страв. Обід звичайно починають із закусок, котрі збуджують апетит. Потім їдять перші страви, що мають у своєму складі екстрактивні речовини, а відтак підсилюють дію закусок. Далі подають другі страви як джерело основної кількості поживних речовин обіду. Закінчують обід звичайно третьою стравою (компот кисіль тощо).

Процес їди має бути організований так, щоб жодні сторонні подразники не впливали в цей час на нього, аби не погасити збудження, що виникло у центральній нервовій системі, тому неабияке значення мають умови, у яких споживають їжу. Ось чому в деяких посібниках із гігієни пишуть, що їдальня має бути особливою, щоб вона нічим не нагадувала про роботу, щоб на її порозі запишалися всі проблеми дня. Подібні умови сприяють збудженню травного центру.

Тому приміщення, в якому приймають їжу, повинно мати гарно оформлений вхід, бути чистим, добре освітленим, мати зручно і гарно сервірований стіл, накритий чистою скатертиною, чистий посуд, швидке й культурне обслуговування, а якщо коротко охарактеризувати умови вживання їжі то це: естетично тихо і спокійно.

Дотримання раціонального режиму харчування і всіх викладених вище умов забезпечує засвоєння 90% спожитої їжі.