Додаток Е

Ігрова програма «Мандри в Хустинкове містечко»

Мета: розвивати ігрову фантазію та творчість дітей. Вчити бачити в повсякденних речах потенціальні ігрові матеріали;

- познайомити дітей з історією та сферами використання звичайної хустки від носовичка до шалі), показати шляхи використання її для ігрових цілей;

- підказати ходи для подальшого пошуку напрямків використання речей, що завжди під руками, для організації цікавого дозвілля.

Місце проведення ігрової програми прикрашене різноманітними хустками, які можна було б легко знімати і використовувати для гри. Ведуча вибігає, неначе її несе вітром, в руках у неї кольорова парасолька, прикрашена повітряними кульками, хусточками, стрічками. Звучить швидка інструментальна музика,

Ведуча: Ох, Я все життя кудись поспішаю, бо ось цей пустотливий вітерець завжди мене підганяє в пошуках нових пригод. Він уже облетів усі країни, знає все найцікавіше в світі, а йому все мало.

Ну, і куди ти мене заніс на цей раз? Ось знову полетів, але я знаю, що він мене залишив тут ненадовго. Куди я потрапила цього разу?

Ой, скільки дітлахів! Доброго дня вам, любі діти! Давайте скоріше знайомитись. Всі мене звуть Ігруня - мандрівниця, бо я понад усе на світі люблю грати і мандрувати. Які ви всі гарненькі та усміхнені і, мабуть, дуже любите як я грати? Чи може книжки читати? А може співати і танцювати? А може вередувати? Що це ви: хто «так» хто «ні»? Ану, повторюйте за мною рухи, Та відповідайте дружно мені.

В школу любите ходити? Так? (ідуть на місці)

Чобітками тупотіти? Так? (тупочуть ногами)

Із м’ячем в дворі скакати? Так? (стрибають)

Бабу снігову скатати? Так? (кругові рухи)

На санчатах прокотитись? Так? (долоні разом, рух вперед згори)

А мультяшки подивитись? Так? (руки під підборіддя)

А з дівчатами побитись? Так? (бокс)

Після цього помиритись? Так?

Ну тоді ви гарні діти? Так? (знак«В0!»)

Сумно вам без гри сидіти? Так? Ви готові вже до гри? То ж рахуймо: Раз! Два! Три! Вжик!! (імітація рухів польоту)

Діти! А ви знаєте, куди ми з вами потрапили? До незвичайного музею. Тут ціле хустинкове містечко. А у вас з собою є хусточки? Ні? Ну, ми це швидко виправимо, (помічники роздають дітям хуст. різних кольорів).

Гра «Плутанина»

Діти створюють кола по 8-10 чол. у кожному (об’єднуються по кольору хусточок). Діти з’єднуються в кола, тримаючись за хусточки.

Ігротехніки-помічники допомагають їм переплутатись. Ведучий рахує до десяти, завдання дітей розплутатись і знову стати в коло. Звучить музичний сигнал.

Ведуча: Увага! Наш незвичайний музей «Хустинкове містечко» відчинив свої двері. Давайте зазирнемо в середину (скрип дверей)

- Як багато тут зібрано різноманітних хусток! Є старовинні і зовсім нові, величезні і маленькі, які різні у них кольори і візерунки. Я впевнена, що кожна з них може розповісти цікаву історію, (танок з хусточками)

- «Хустка»- «хистка» від слова хистити, захищати. Вона захищала голову, плечі людини від холоду, спеки, дощу і вітру, заміняла спідницю і плащ. Спочатку хустки робили з грубої вовни, а пізніше стали виробляти з бавовни, льону, шовку, плести і оздоблювати мереживом, китицями, прикрашати вишивкою, стрічками, чудернацькими візерунками. Хустка символізувала таємницю, у багатьох народів світу вона була символом покровительства жінки над чоловіком, який її оберігав, захищав. Модники і модниці використовували хустку, щоб підкреслити особливості одягу. Вона є обов’язковим елементом багатьох національних костюмів.

Хустки носили на голові і на шиї, на плечах і на бедрах, через плече, у кишеньці; на руці, робили з них торбинки, скатертини і серветки; дами дарували їх на пам’ять лицарям свого серця, а у деяких народів кинута долу хусточка означала життя або смерть. Хусточкою перев’язували рани, з нею танцювали, на ній зав’язували вузлики напам’ять.

Давайте ми з вами пофантазуємо і відтворимо або створимо власну версію використання хустки. Спробуйте знайти самі різноманітні способи, (зал поділяється на кілька творчих груп, які отримують корзинки з різноманітними хустками і аксесуарами. За допомогою помічників -ігротехніків діти створюють свою колекцію.)

Під музику діти демонструють свій варіант, проходячи через центр залу і сідають на місця. (можна використовувати косметику, додаткові аксесуари -ремінці, намиста, косметику)

Ведуча: Ви знаєте, шановні модники і модниці, мені здалось, ніби ви колись давно або недавно жили в різних кінцях світу, бо ось так носили одяг в Римі, а так в Греції, так в Україні, а так в Росії, так в Іспанії, а так носили хустки всі жінки в Європі 19 століття

Пропоную вам пограти в гру «Танок». Ми з вами будемо перетворюватись в жителів різних країн і для цього нам буде потрібна лише хустка. Зараз я запрошую в танок лише дівчаток (на плечі-хустку, буде український ліричний; на голові-хустка, в руках носова хустка («Во поле березка стояла»-російський).

Східний-прикрити обличчя. На бедрах – циганський. Сиртаки – через плече.

Ведуча: Тепер я запрошую лише хлопчиків:

- Лезгінка-хустки за поясом; -Іспанський-на шиї; -Ковбойський:

До речі, а ви знаєте, чому ковбої і на сході носили хустки саме так? Так, вони прикривали ніс і рот від пилу, що нісся з-під копит коней, або під час піщаних та пилових бурь.

Я згадала одну гру про ковбоїв і хочу вас навчити її. Але спочатку нам треба перетворитись на справжніх ковбоїв (одягаємо хустки, беремо в руки лассо- це мотузка, яку затягують на шиї у мустангів-це такі дикі коні на яких їздили ковбої. А ще вони брали з собою обов’язково кольт- це такий пістолет. Вдягали вони капелюх. І тільки тоді сідали на мустанга і їхали в прерію-це як наш степ.

Сядемо на коне, і гей у подорож...

Повторюйте за мною кожен рядок і рухи. А в кінці кожного куплету ми будемо робити ось такі рухи і дружно промовляти «Тр-йох-ха-і-го-го», начебто ковбойські коні іржуть від задоволення.

Гра «Веселі ковбої» (музична гра-повтор)

I. Техаські ковбої веселий народ. Трапляється з ними багато пригод. Тр-р-р-йо-х-ха, і-го-го! /2р. (останній рядок кожного куплету)

II. Характер залізний і м’язи міцні Завжди з ними лассо і кольт на ремні.

III. На конях-мустангах по преріях скачуть. Дівчата за тими ковбоями плачуть.

IV. Запрошуємо всіх до ковбоїв на свято. Справжні ковбої танцюють завзято.

А тепер я вам пропоную перейти в наступний зал, не менш цікавий. Але спершу ми заглянемо в наше дитяче кафе. До речі, ви знаєте, що здавна хустку використовували, як серветку. Нею прикривали груди,, або ноги, щоб не забруднити одяг. Серветками прикрашають стіл, ось дивіться як це може виглядати. (Помічники демонструють приклади сервування столу і пригощають дітей печивом).

Складання серветки засобом «Королівська лілія»

А оскільки наше кафе у країні ігор, то я пропоную вам пограти у веселу гру. Всі ви пам’ятаєте чарівні слова, які вам кажуть перед їдою. Згадайте їх. («Приємного апетиту!») Саме так і називається наша гра.

Гра«Приємного апетиту!»

Ведучий читає текст гри. Коли звучать назви блюд або їстівного, дітям треба встати, сказати «Приємного апетиту!» і сісти на місце.

Одноокий людоїд задумав розпочати обід. Перед сном перед обіднім підкріпитися як слід. Він спочатку з’їв телятко, смаженину, поросятко, підігрів казан картоплі, вийняв бочку огірків,

та і так собі подумав:

«Ніби зовсім я не їв». Потім він відрізав сала,

З’ їв вареників чимало,

Випив кринку молока, З’їв шмати ще пирога,

Ще й ковбас дванадцять палок,

Сира кілограмів з п’ять.

Пролітала зграя галок-

Він їх встиг пережувать.

Закусив смачним рулетом,

І доїв усі котлети.

Все так-сяк запив компотом.

Їсти – то важка робота.

Вже зібрався зовсім спати,

Та рішив порахувати:

Скільки страв на свій обід

З’їв голодний людоїд?

Хто зумів усі згадати Прошу руки піднімати.

Ну що ж підкіпились, то ж рушаємо до наступного залу – Театрального мистецтва.

О, скільки цікавих речей можна зробити із, здавалось би, звичайної хустки!

Давайте розійдемось по театральних майстернях і самі станемо творцями,

Діти розходяться, і при допомозі помічників-ігротехніків підготовлюють міні-театри Ляльковий, Повітряних кульок, Хустинкової та ставлять вистави на теми піратів.

Як ви цікаво придумали ігри про піратів, які дуже люблю. Хочете пограти?

Гра-естафета «Піратські перегони»

А тепер я вас запрошую в зал мистецтв. Це зал-майстерня. На кілька хвилин ми з вами перетворимось у майстрів по розпису хусток. Тут ви можете створити хусточку про яку мріяли саме ви. Мої помічники допоможуть вам оволодіти різними техніками. Тож не гаємо часу-до діла. Техніки виконання: пальчиковий розпис, по-мокрому, штамповка овочами, предметами побуту, спосіб «зав’яжи - розв’яжи».

Під час виконання роботи ведуча коментує роботу в майстернях і знайомить з символікою кольорів, промислами по виробці хусток. Діти демонструють свої вироби. Звучить музичний сигнал.

- Увага, діти! Наш час відвідування музею закінчився.

(Діти займають свої місця.)

- Вам сподобалося діти?

- Так? Але час мені летіти. Хусточку напам’ять малювали? Ігри ви усі запам’ятали? Нових зустрічей ми будемо ждати? І не будемо дуже сумувати? Ось і прилетів уже мій вітер, на деревах гне тоненькі віти. До побачення, щасливо, діти!