Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Praesens indicativi activi
Дієслово (Verbum)
· ЧАС (Tempus)
· СПОСІБ (Modus)
Indicativus Imperativus Conjunctivus (дійсний) (наказовий) (умовний)
· СТАН (Genus)
Activum Passivum · ОСОБА (Persō na)
Prima Secunda Tertia (I) (II) (III) · ЧИСЛО (Numě rus)
Singulā ris Plurā lis (одн.) (мн.) · ДІЄВІДМІНА (Conjugatio)
Дієслова розподіляється відповідно до до закінчення інфінітивної основи (відкидається –re\ě re)
Латинське дієслово записується у словнику у 4 формах: punio, punivi, punitum, punī re o punio – I особа одн. теп.часу (караю) Відкинувши закінчення –о, знаходимо основу Infecta, від якої зможемо утворити всі недоконані часи o punivi – I особа одн. мин.часу док.виду (покарав) Відкинувши закінчення –і, знаходимо основу Perfecta, від якої зможемо утворити всі доконані часи активного стану o punitum – Supinum Відкинувши закінчення –um, знаходимо основу Supina, від якої зможемо утворити доконані часи пасивного стану o punī re – інфінітив PRAESENS INDICATIVI ACTIVI (теп. час, дійсн. спосіб, активний стан) Утворюється від основи Infectа за допомогою особових закінчень
NB! У дієслів І дієвідміни в І особі одн. а+о=о
|