У розділі не потрібно наводити загальновідому інформацію про важливість знань з охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту.

Для прикладу, за умов роботи з ПК виникають наступні небезпечні та шкідливі чинники: несприятливі мікрокліматичні умови, освітлення, електромагнітні випромінювання, забруднення повітря шкідливими речовинами (джерелом яких може бути принтер, сканер та ін.), шум, вібрація, електричний струм, електростатичне поле, напруженість трудового процесу та інше.

Аналізуючи стан умов праці, необхідно перечислити приміщення, в яких виконувалась, як сама робота, так і її оформлення.

У підпункті 1.1 детально описують приміщення за наступною схемою:

- місцезнаходження приміщення;

- загальна площа та об’єм приміщення;

- кількість робочих місць та місць обладнаних ПК;

- параметри мікроклімату, систем вентилювання та опалення;

- наявні системи освітлення та величини освітленості робочого місця;

- наявне обладнання, в тому числі, електричне та газове;

- наявність джерел небезпечних хімічних речовин, пилу та випромінювань;

- параметри напруженості трудового процесу;

- наявність засобів пожежегасіння та засобів падання долікарської допомоги;

- додаткові інструкції з охорони праці, що діють па робочому місці.

Роботи культурно-мистецького характеру супроводжу-ються значним напруженням трудового процесу, певним емоційним напруженням та потребують належного психо­фізіологічного мікроклімату у колективі. Таким чином, у підпункті 1.2 потрібно подати за можливості вичерпну характеристику процесу праці, звернувши увагу на такі аспекти:

- фізичне навантаження (переважна робоча поза, ергономічна характеристика робочого місця, категорія робіт за ступенем важкості трудового процесу);

- нервово-психічна напруженість праці (напруженість зору, кількість і складність оброблювальної інформації, тривалість зосередженого спостереження, кількість об’єктів спостереження, наявність та тривалість технологічних перерв протягом робочого дня, шумове забруднення).

У підпункті 1.3 потрібно описати обладнання і зазначити небезпечні та шкідливі чинники, які супроводжують роботу обладнання та можуть спричинити небажані наслідки. Вказують характеристику обладнання (джерело живлення, потужність, наявність небезпечних випромінювань та інше). Наприклад, робота з ПК супроводжується виділенням значної кількості тепла, шуму, вібрації та електромагнітних випромінювань.

У цьому підпункті також описують речовини, що супроводжують виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи. Зокрема, вказують граничнодопустимі концентрації, верхня та нижня межа вибухонебезпечності, симптоми шкідливого впливу.

Під час виконання більшості робіт використовують персональні комп'ютери та периферійні пристрої (лазерні та струменеві друкарки, копіювальну техніку, сканери тощо). Негативний вплив цих пристроїв на організм людини виникає через неадекватне (надто велике або надто мале) навантаження на окремі системи організму. Такі перекоси у напруженні різних систем організму, що трапляються під час роботи з ПК, зокрема, значна напруженість зорового аналізатора і довготривале малорухоме положення перед екраном, не тільки не зменшують загального напруження, а навпаки, призводять до його посилення і прояву стресових реакцій. Найбільшому ризику виникнення різноманітних порушень піддаються: органи зору, м′ язово-скелетна система, нервово-психічна діяльність, репродуктивна функція у жінок.

Роботу персональних комп'ютерів та периферійних пристроїв супроводжує виділення багатьох хімічних речовин, зокрема озону, оксидів нітрогену та аерозолів (високо­дисперсних частинок тонера).

У пункті 2 обґрунтовують організаційно-технічні заходи з безпеки праці у виробничих приміщеннях на основі аналізу умов праці, поданого у першому пункті.

Описуючи організацію робочого місця і роботи (підпункт 2.1), опрацьовують такі питання:

Санітарно-гігієнічні та ергономічні вимоги до параметрів робочого місця, розміщення обладнання, пристроїв та персонального комп'ютера на ньому, психофізіологічні особливості праці (напруженість трудового процесу).

Робоче місце — це зона трудових дій працівника, обладнана для виконання певних операцій виробничого процесу, де взаємодіють три головні елементи праці — предмет, засоби і суб'єкт праці. На одному робочому місці можуть працювати два або кілька працівників, які виконують спільне завдання. Наукова організація робочого місця передбачає створення працівникові всіх необхідних умов для високопродуктивної і високоякісної праці за можливо менших фізичних зусиль і мінімальному нервовому напруженні та передбачає:

- оснащеність робочого місця відповідним основним і допоміжним устаткуванням, технологічною і організаційною оснасткою:

- раціональне планування, тобто найзручніше і найефективніше розміщення усіх елементів робочого місця для трудового процесу;

- створення безпечних і здорових умов праці.

Просторова організація робочого місця повинна забезпечувати:

- відповідність планування робочого місця санітарним і протипожежним нормам і вимогам;

- безпеку працівникам;

- відповідність просторових відношень між елементами робочого місця, антропометричними, біомеханічними, фізіологічними, психофізіологічними і психічними можливостями людини, що працює;

- можливість виконання основних і допоміжних операцій в робочому положенні, що відповідає специфіці трудового процесу, в раціональній робочій позі і з використанням найбільш ефективних прийомів праці;

- вільне переміщення працівника за оптимальними траєкторіями;

- достатню площу для розміщення обладнання,

інструменту, засобів контролю, деталей та ін.

Просторові та розмірні співвідношення між елементами робочого місця повинні дозволяти:

- розміщення працівника з врахуванням робочих рухів і переміщень згідно з технологічним процесом;

- оптимальний огляд джерела візуальної інформації;

- зміну робочої пози і положення;

- раціональне розміщення основних і допоміжних засобів праці.

Обов'язковою умовою є те, що на робочому місці повинні знаходитись лише ті технічні засоби, які необхідні для виконання робочого завдання, і розміщуватися вони повинні в межах досяжності з метою виключення частих нахилів і поворотів корпусу людини, що працює.