Музейна мережа у Тернопільській області

Тернопільщина — один з найбагатших осередків музей­ництва України. Серед туристично-найпринадніших музеїв області варто назвати: Тернопільський краєзнавчий, Тернопільський художній, Обласний історико-меморіальний музей політв'язнів, Музей " Зборівська битва" у Зборові, Борщівський краєзнавчий, Бережанський краєзнавчий, Бережанський музей книги і Меморі­альний музей Богдана Лепкого в Бережанах, Бучацький краєзнавчий, Кременецький краєзнавчий, Гусятинський краєзнавчий, Заліщицький краєзнавчий, Збаразький краєзнавчий, Теребовлянський історико-краєзнавчий, Чортківський краєзнавчий, Шумський краєзнавчий, Денисівський краєзнавчий, Музей історії христи­янства у Почаєві, Копичинський музей театрального мистецтва, Меморіальний комплекс-музей " Молотківська трагедія" у Молоткові Лановецького району, Меморіальна садиба-музей Леся Курбаса у Старому Скалаті Підволочиського району, Меморіальний музей Уласа Самчука у Телявці Шумського району, Меморіальний музей Соломії Крушельницької у селі Біла Тернопільсько­го району, Етнографічно-меморіальний музей В. Гнатюка у Велесневі Монастирського району, Художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького у Бурдяківці Борщіського району, Меморіально-художній музей І. Хворостецького у Почаєві, Меморіальний музей О. Неприцького-Грановського (с. Великі Бережці) та ін.

Найоблаштованіший музейний комплекс краю — Дер­жавний історико-архітектурний заповідник у Збаражі. Осердям заповідника є Збара­зький замок, збудований князями Збаразькими — Юрієм і Христофором. Проект замку Христофор замовив у видатно­го теоретика і практика італійської архітектури Вінченцо Скамоцці 1612 р. Проте саме будівництво твердині розпоча­лося пізніше — в 1620 р. Після смерті Юрія Збаразького — останнього представника роду Збаразьких, його замок перейшов у володіння князів Вишневецьких, які продовжили роботи і з укріплення оборонних споруд та впорядкування палацу.

У середині XVII ст. відбулися зміни, що спричинили втрату фортифікаційної слави замку. Польські магнати Потоцькі, які стали його власниками, перетворили замок на звичайне феодальне помістя.

Відреставрований Збаразький замок-палац розміщено на вершині гори. Будівля двоповерхова, з характерними для ренесансу формами. Тильна сторона палацу прилягає до південно-східного валу так, що другий поверх виходить на терасу і з напільної сторони палац видається одноповерхо­вим. Замкове подвір'я по периметру оточене одноповерховими казематами. Фасади казематів витримані у ренесансних формах.

Всередині замку-музею розміщено зали з тематичними експозиціями " Археологія і етнографія краю". Тут можна побачити велику кількість експонатів, які були знайдені під час численних археологічних розкопок і зібрані в етнографічних експедиціях.

Два інших зали першого поверху займає експозиція " Килимарство краю" та " Історія архітектури міста Збаража". Сьогодні тривають роботи зі створення широкомасштабної діорами " Облога Збаразького замку 1649 року".

Під музейні кімнати відведено також каземати лівого крила та в'їзну вежу. Екскурсії музеєм та територією замку проводяться систематично.

Одним з кращих в Україні є Кременецький краєзнавчий музей. Розташований у приміщенні колишньої Волинської духовної консисторії. Виник музей за польського врядування у 1937 р. і спочатку називався Мuzeum Ziemi Krzemienieckiej im.. Willibalda Веssеrа. Нині фонди музею нарахову­ють близько 65 тис. експонатів, які знайомлять з природою, матеріальною і духовною культурою та етнографічними особ­ливостями Південної Волині. Експозиція Кременецького музею розгорнута в 10 залах. Тут представлені ентомологічні, палеонтологічні, археологічні, нумізматичні колекції, старовинна зброя, предмети побуту, вироби майстрів народної творчості, першодруки творів польського поета Ю.Словацького, особисті речі українського композитора М. Вериківського, полотна Ж. Сафонова, А. Лазарчука, В. Галімського та інших відомих митців.

Відвідувачі музею мають змогу побачити справжню кольчугу руського воїна, середньовічні мечі, рідкісні стародруки, українські грошові знаки епохи визвольних змагань 1917 - 1920 рр., ознайомитися з матеріалами про перебуванні в Кременці Т. Шевченка, М. Костомарова, Лесі Україні, М. Коцюбинського та інших видатних людей. У науковій бібліотеці музею нараховується близько 12 тис. книг, у т. ч. чимало рідкісних видань.

Борщівський краєзнавчий музей — один з найвідвідуваніших в області (завдяки розташуванню на під'їзді до славнозвісних лабіринтових печер Подністров'я). Його експозицію присвячено передусім багатющій спадщині Трипільській культури, пам'ятки якої в краї зустрічаються майже під ногами. Окрасою експозиції є археологічні пам'ятки з печери Вертеба — унікального культово-житлового комплексу епохи неоліту-міді — а саме: культова кераміка з загадковими міфологічними протописьменами й орнаментами, керамічні фігурки жінок-рожаниць Трипільської культури, фігурки бика, що несе на собі жінку (сенсаційна трипіль­ська інтерпретація індоєвропейського міфу про викрадення биком-Зевсом діви-Європи), ужитково-побутові речі три­пільців та багато інших цікавинок.

Краєзнавчий музей Гусятина цінний передусім тим, що міститься в унікальній пам'ятці сакрального зодчества по­чатку XVII ст. — юдейській синагозі, збудованій у велично­му готично-мавританському стилі. У музеї мож­на оглянути кістки мамонта, трипільську й слов'янську ке­раміку, колекцію паперових грошей та монет XVII—XX ст., картини подільських художників тощо.

Додаток 4